16 липня біля погруддя курінного УПА Петра Хамчука «Бистрого» (уродженця села Великі Чорнокінці Чортківського району), що у місті Чорткові відбувся захід з нагоди 100-річчя з Дня народження. Панахиду очолив Преосвященний Владика Димитрій (Григорак) у співслужінні інших священнослужителів.
    Участь у заході взяли представники всіх рівнів влади, жителі краю та учнівська молодь.
    Завершився захід спільним виконанням Державного Гімну України та покладанням квітів.
    Кожна історична епоха народжує своїх героїв. Нестримна течія подій і звершень виносить на арену імена своїх славних учасників тих, котрі стали символом доби. Ми українці і повинні перш за все пам'ятати своїх земляків і молитися за, щоб їхні душі знайшли Царство вічне.
  Хамчук Петро Михайлович (псевдо: «Бистрий», «Старий») народився 26 липня 1919 року в с. Великі Чорнокінці (нині Чортківського району) Тернопільської області у селянській родині. Початкову школу закінчив у рідному селі, а 7-й клас у Пробіжній. Захоплювався спортом, музикою та співами. У 1938 році, вступає до Чортківської гімназії товариства «Рідна школа» ім. Маркіяна Шашкевича. Після приходу радянської влади гімназія була перетворена в педагогічне училище, де Петро і продовжив своє навчання.
   В 1940 році його призивають до Червоної Армії. Враховуючи його фізичну підготовку та рівень освіти, його посилають до офіцерської школи у Маріуполі. Там він отримує почесне радянське звання «Ворошиловський стрілець».
    В 1941 році, на початку Другої світової війни його направляють на фронт, де він потрапляє до німецького полону. В 1941—1943 роках служить у німецькому шуцманшафті (охоронний військовий відділ) у Білорусі. Ці підрозділи направлялися на боротьбу із радянськими партизанами.
     Пам'ятник П. Хамчуку «Бистрому» споруджено в Чорткові восени 2014.
     В 1943 році втікає із німецького підрозділу і восени йде до лісу, де формує повстанську сотню. Від листопада 1943 р. Петро Хамчук — командир сотні «Сірі вовки».
    В грудні 1943 року відбувся перший бій сотні із гітлерівськими військами. Німці були розбиті, полишивши на полі своїх вбитих та поранених, повстанці втратили троьх вояків[2]. Протягом першої половини 1944 року підрозділ «Бистрого» мав регулярні сутички із німецькими військами.
    У червні 1944 року відбувся бій з гітлерівцями поблизу затуринських лісів, під час якого було вбито близько 300 німецьких солдат. Після бою у Затуринському лісі Хамчук повів свій курінь через фронт, до тилу радянської армії.
16 серпня 1944 року загін «Бистрого», здійснив напад на радянський гарнізон в с. Пановичі Підгаєцького району. Під час нападу було вбито 60 ворогів, з боку повстанців втрат не було. 26 серпня 1944 року, поблизу с. Ягольниця був розбитий загін НКВС.
У листопаді 1944 року сотня «Бистрого» разом із сотнею «Орли», вирушили у похід на Буковину. Під час переходу сотня мала регулярні сутички із радянськими військами.
     У другій половині 1944 р. сотня «Бистрого» виросла до куреня. Зі ступенем старшого булавного від 1945 р. — командир 18-го (Чортківського) ТВ «Стрипа», що належав до третьої воєнної округи УПА «Лисоня».
За одними даними, загинув П. Хамчук 21 січня 1947 р. на хуторі Діброва поблизу Коропця Монастириського району (пізніше хутір був приєднаний до смт. Коропець). За іншою версією, загинув у листопаді 1948 року на хуторі Вербка поблизу Коропця.[1] Перепохований 12 червня[1] 1994 року у своєму рідному селі Великі Чорнокінці.
   Згідно з Наказом крайового військового штабу УПА-Захід ч. 17 від 1.01.1946 р. командир тактичного відтинку «Південь» ВО 3 «Лисоня» Петро Хамчук – «Бистрий» відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА.
Згідно з Постановою УГВР від 7.10.1946 р. та Наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/46 від 10.10.1946 р. поручник УПА Петро Хамчук – «Бистрий» відзначений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
20.11.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Чортків Тернопільської обл. Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 023) та Срібний хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 013) передані Ганні Данилишин, сестрі Петра Хамчука – «Бистрого».