Звернення громадян Юстиція повідомляє


Розгляд справ у Європейському суду з прав людини (07.03.2019)

Для розгляду справ Європейський суд з прав людини (далі – Суд) засідає у складі одного судді, комітетами у складі трьох суддів, палатами у складі семи суддів і Великою палатою у складі сімнадцяти суддів.
Основними етапами розгляду заяви Судом є вирішення питання прийнятності заяви та розгляд її по суті. Дане питання вирішує Суддя, який засідає одноособово, він може оголосити неприйнятною або вилучити з реєстру справ заяву, якщо таке рішення може бути прийняте без додаткового вивчення. При цьому, це рішення є остаточним, тобто таким що не підлягає оскарженню. Якщо суддя, який засідає одноособово, не оголошує заяву неприйнятною або не вилучає її з реєстру справ, то цей суддя передає її до комітету або палати для подальшого розгляду.
В свою чергу, комітет стосовно поданої заяви може одностайним голосуванням: a) оголосити її неприйнятною або вилучити її з реєстру справ, якщо таке рішення може бути прийняте без додаткового вивчення; або b) оголосити її прийнятною і одночасно постановити рішення по суті, якщо покладене в основу справи питання щодо тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї є предметом усталеної практики Суду. Прийняте комітетом рішення є остаточним.
Палата у складі семи суддів приймає рішення щодо прийнятності та суті індивідуальних заяв, якщо такі рішення не були прийнятті суддею одноособово або комітетом у складі трьох суддів. Крім того, палата приймає рішення щодо прийнятності та суті міждержавних заяв. При цьому, якщо справа, яку розглядає палата, порушує істотні питання щодо тлумачення положень Конвенції з питань захисту прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенції) чи Протоколів до неї або якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може мати наслідком несумісність із рішенням, постановленим Судом раніше, палата може в будь-який час до постановлення свого рішення відмовитися від розгляду справи на користь Великої Палати, якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього.
У разі прийнятності заяви, Суд сповіщає про це уряд держави-відповідача й пропонує кожній із сторін надати свої зауваження.
За загальним правилом, палата виносить рішення, яке стає остаточним через три місяці від дати ухвалення, впродовж цього часу заявник чи уряд можуть, у виняткових випадках, клопотати про передання справи на розгляд Великої Палати. Якщо колегія у складі п’яти суддів Великої Палати приймає таке клопотання, то справа буде розглянута повторно. Рішення Великої Палати є остаточними.
Наведений вище коментар носить інформаційний характер.


Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області

Щодо якого нерухомого майна проводиться державна реєстрація прав? (18.02.2019 р.)

Відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Перелік об’єктів нерухомого майна, щодо яких проводиться державна реєстрація речових прав на нерухоме майно визначений статтею 5 Закону.
Зокрема, підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на:
- земельні ділянки;
- підприємства як єдині майнові комплекси;
- житлові будинки, будівлі;
- споруди, а також їх окремі частини;
- квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.
Згідно статті 5 Закону не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.
При цьому слід зауважити, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області

Змінено формуляр звернення до Європейського суду з прав людини (13.02.2019)

Увага!!! Змінено формуляр заяви, яка подається до Європейського суду з прав людини (далі – Суд). Оновлення стосуються електронного спілкування між представником і Судом, шляхом використання системи eComms.
eComms – це інструмент, який дозволяє представникам заявників спілкуватися з Судом електронними засобами. Цей спосіб надсилання та отримання документів в електронному вигляді може бути запроваджений за ініціативою Суду лише на процедурному етапі комунікації, тобто, коли про заяву було повідомлено уряду-відповідачу та коли необхідно надати свої зауваження.
Зміни розміщено на сторінках 3 і 4 формуляру заяви, відповідно змінилася нумерація пунктів, інших істотних змін формуляр не зазнав.
Новий формуляр заяви можна отримати на офіційному сайті Суду за посиланням
https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/forms/ukr&c=
а також на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області використовуючи посилання, що наведене нижче http://terjust.gov.ua/%D1%8F%D0%BA%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83/
Зверніть увагу, що формуляр працюватиме коректно тільки з програмою Adobe Reader 9 чи з пізнішою версією і підтримується лише операційними системами Windows і Mac OS X. Будь ласка, переконайтеся, що програма Adobe Reader встановлена на вашому комп'ютері (завантажити програму можна на сайті www.adobe.com).
Заяви надсилаються до Суду поштою на наступну адресу:
The Registrar
European Court of Human Rights
Council of Europe
F-67075 Strasbourg cedex

Зауважте, що наведений вище коментар носить інформаційний характер.



Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області



Європейський суду з прав людини встановив, що розміщення виклику шляхом публічного повідомлення на сайті суду є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (20.11.2018)

У справі «Дріді проти Німеччини» (заява №. 35778/11) Європейський суд з прав людини одноголосно встановив, що розміщення виклику шляхом публічного повідомлення на сайті суду є порушенням статті 6 Конвенції, виходячи з того, що Апеляційний суд визначивши дату судового розгляду, відповідно до національного законодавства розмістив повістку на сайті суду оскільки обвинувачений був за кордоном, однак виклик до суду публічним повідомленням не забезпечив присутності особи на засіданні, під час якого розглядалася апеляційна скарга цієї особи. Так, Європейський Суд констатував порушення пункту 1 статті 6 та пункту 3 (с) статті 6 Конвенції, тобто порушення права на справедливий судовий розгляд / права захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника.
Крім того, з огляду на те, що захиснику Абдельхаміда Дріді не було надано можливість належним чином підготуватися до участі у засіданні, підготувати захист або взяти участь у розгляді апеляції, Європейський Суд констатував порушення права на справедливий судовий розгляд / права мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту / права захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, які визначені пунктом 1 статті 6 та пунктами 3 b) і с) статті 6 Конвенції.
Повне рішення по справі «Дріді проти Німеччини» (заява №. 35778/11) доступне в базі даних HUDOC за посиланням: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=003-6155208-7964981
З текстом прес-релізу рішення у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням: https://www.echr.com.ua/translation/sprava-dridi-proti-nimechchini-pres-reliz/
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і носить інформаційний характер.


Вимоги щодо оформлення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (09.11.2018)

Відповідно до пункту 3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості, передбачені Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони), а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:
• чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб’єкта розгляду скарги (належний суб’єкт розгляду скарги);
• чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення;
• чи наявні (відсутні) інші скарги у суб’єкта розгляду скарги.
У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб’єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
Вимоги щодо оформлення скарги відповідно до частини 5 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»:
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
31) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;
4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

Головне територіальне управління юстиції
у Тернопільській області
 
Як зареєструвати своє місце проживання у дачному (садовому) будинку? (06.11.2018)

Досить поширеною стала ситуація, коли громадяни на постійній основі проживають безпосередньо у власних дачних (садових) будинках, які як правило знаходяться на території садівничих товариств. Після проведення реконструкції таких будинків та підведення інженерних комунікацій, виникає можливість проживати в них не тільки в літній період, а й цілий рік.
З метою реалізації основних прав і свобод, до яких зокрема відносяться участь у виборах, одержання пенсій, інших соціальних послуг, а у більшості випадків – для отримання субсидії, власники таких будинків мають бажання зареєструвати в них своє місце проживання.
Для отримання можливості реєстрації місця проживання у будинку, його статус необхідно спочатку змінити з дачного (садового) на жилий. Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально відповідно до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 321 (зі змінами).
Для застосування механізму переведення дачних і садових будинків у жилі будинки, необхідною передумовою є їх відповідність будівельним нормам. Тому, разом із заявою про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок, громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа подає до виконавчого органу місцевої ради звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам і на підставі цього приймається рішення про переведення будинку у жилий.
При цьому, земельні ділянки, на яких вони розташовані, повинні мати цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд». Земельні ділянки садівничих товариств віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення і мають цільове призначення «для індивідуального садівництва», що передбачає право будівництва на ній саме дачного (садового) будинку, а тому переведення його у жилий фонд можливе після зміни цільового призначення землі на цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».
Зміна цільового призначення передбачає розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що здійснюється землевпорядною організацією. Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру за адресою: www.land.gov.ua («Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності»).
Рішення про переведення будинку у житловий є підставою для внесення відповідних змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (зі змінами).


Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області

 
Вимоги щодо оформлення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора речових прав на нерухоме майно (01.11.2018)


Відповідно до пункту 3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості, передбачені Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони), а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:
• чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів повноважень суб’єкта розгляду скарги (належний суб’єкт розгляду скарги);
• чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення;
• чи наявні (відсутні) інші скарги у суб’єкта розгляду скарги.
У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб’єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
Вимоги щодо оформлення скарги відповідно до частини 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.


Головне територіальне управління юстиції
у Тернопільській області



Головний спеціаліст відділу
розгляду звернень та забезпечення діяльності
комісії з питань розгляду скарг у сфері
державної реєстрації Управління державної
реєстрації Головного територіального
управління юстиції у Тернопільській області І.В. Риндич