Звернення громадян Юстиція повідомляє

Порядок звернення суду України із судовим дорученням у адміністративній справі про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (16.04.2019 р.)

Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов’язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією України та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Підсудність судам України адміністративних справ з іноземним елементом визначається Кодексом адміністративного судочинства України, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
У разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове доручення про надання правової допомоги надсилається у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.


Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області


Затверджено Положення про представника Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини і регіональне відділення Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (15.04.2019 р.)

Наказом Міністерство юстиції України від 14.03.2019 року № 764/5 затверджено нове Положення про представника Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини і регіональне відділення Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини» (далі – Положення).
Відповідно до Положення діяльність Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі – Уповноважений) на регіональному рівні забезпечують представники Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, що працюють у складі Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, які очолюють регіональні відділення Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі – регіональне відділення).
З метою виконання доручень Уповноваженого представник Уповноваженого відповідно до покладених на нього завдань: а) координує роботу регіонального відділення; б) у встановлений строк відповідає на запити Уповноваженого; в) надсилає до державних органів, органів місцевого самоврядування запити стосовно надання матеріалів і пояснень у справах про порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція). Разом з тим, представник Уповноваженого має право з метою виконання доручень Уповноваженого звертатися до органів із запитами про надання доказів, матеріалів та інформації у справах, що знаходяться в провадженні Європейського суду з прав людини, та отримувати на запити відповідні докази, матеріали та інформацію.
Основними завданнями регіонального відділення є: а) виконання доручень Уповноваженого стосовно збору доказів, матеріалів та інформації у справах про порушення Україною Конвенції, справах за заявами України стосовно порушення конвенції іншими договірними сторонами, а також під час розгляду справ за заявами громадян України або юридичних осіб – резидентів України проти інших Договірних сторін, у яких Україна залучена як третя сторона; б) інформування населення про положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, діяльність та порядок звернення до Європейського суду з прав людини; в) надання роз’яснень посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування щодо застосування Конвенції та практики Європейського суду з прав людини як джерела права.
На виконання основних завдань регіональне відділення: а) за дорученням Уповноваженого збирає та надсилає Секретаріату Уповноваженого докази, матеріали та інформацію у справах, що знаходяться в провадженні Європейського суду з прав людини, а також іншу інформацію; б) здійснює прийом громадян з питань діяльності та порядку звернення до Європейського суду з прав людини, роз’яснює положення Конвенції та практики Європейського суду з прав людини;в) бере участь в організації та проведенні навчання з питань роз’яснення, тлумачення і застосування положень Конвенції.

Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області

Що таке SMS- маяк та які дії власник та інші особи мають можливість вчити щоб захистити свої права у сфері нерухомості? (15.04.2019 р.)

Уряд за ініціативою Міністерства юстиції України вживає превентивних заходів у боротьбі з рейдерством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
З метою реалізації норми Закону, яка передбачає заборону вчинення реєстраційних дій на підстави заяви власника щодо власного об’єкта нерухомого майна. Таку заяву можна подати як в паперовій, так і в електронній формі.
При цьому необхідно дотримуватися кількох умов, адже сервісна послуга надається виключно:
1) на платній основі на підставі укладених договорів
2) за умови наявності зареєстрованого права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна з присвоєним такому об’єкту реєстраційним номером
3) за умови використання кваліфікованого електронного підпису, у тому числі з використанням ресурсів комунікаційних мереж мобільного зв’язку («Mobile ID»).
Крім того, самостійно контролювати реєстраційні дії за допомогою зручного сервісу SMS- маяк, який дозволяє оперативно дізнатися про зміни в реєстрі зручним способом: через смс-повідомлення, електронну пошту або в особистому кабінеті можуть:
1) власники окремого індивідуально визначеного об’єкта нерухомого майна - про подані заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо належного таким власникам об’єкта нерухомого майна, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації таких заяв;
2) користувачі земельної ділянки - про подані заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні таких користувачів, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації таких заяв;
3) фізичні та юридичні особи - про проведені реєстраційні дії стосовно будь-якого окремого індивідуально визначеного об’єкта нерухомого майна без зазначення відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів таких прав;
4) іпотекодержателі - про подані заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно об’єкта нерухомого майна, який передано в іпотеку таким іпотекодержателям, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації таких заяв.


Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області
Строки подання скарг у сфері державної реєстрації (08.04.2019 р.)

Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду.
Як передбачає частина третя статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та частина 3 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
У разі якщо останній день строку для подання скарг, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.


Головне територіальне управління юстиції у
Тернопільській області



Як не стати жертвою рейдерства (02.04.2019 р.)

Про захист власного майна турбується кожний громадянин, адже непоодинокі випадки показали, що будь-яка людина, сама того не підозрюючи, може стати жертвою рейдерів.
Проте, якщо завчасно вжити певні заходи, спрямовані на перешкоджання потенційно можливим незаконним діям, потрапляння в таку ситуацію можна уникнути або, хоча б, мінімізувати наслідки таких дій та якомога швидше повернути протиправно привласнене майно.
Одним з дієвих способів захисту права власності на нерухоме майно є накладення заборони на реєстраційні дії з нерухомістю. Це можливо реалізувати, якщо власник нерухомого майна подасть заяву про заборону вчинення реєстраційних дій щодо свого майна суб’єкту державної реєстрації прав або нотаріусу та протягом 10 днів надати рішення суду, яким накладено заборону на вчинення реєстраційних дій. Таке рішення суду можливо отримати в порядку забезпечення позову.
На сьогоднішній день, одним із способів, що дозволяє своєчасно відреагувати на незаконні дії, які стосується нерухомого майна є встановлення СМС-маяку. Власник майна, який непокоється за належне йому майно, має змогу підключити СМС-інформування про дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Сервіс моніторингу реєстраційних дій щодо об’єктів нерухомості дозволяє оперативно відстежувати статус об’єкта нерухомості через отримання миттєвих оповіщень про подачу заяви на проведення реєстраційних дій чи про рішення, спрямовані на зміну статусу об’єкта. За допомогою такого сервісу, власник, у випадку вчинення третіми особами будь-яких дій щодо свого майна, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, має згоду своєчасно звернутись до суду з позовною заявою про скасування таких реєстраційних дій та до компетентних органів з заявою про неправомірні реєстраційні дії.
На жаль, навіть вжиття усіх цих заходів повністю не гарантує захист нерухомості від можливих рейдерських атак та протиправного привласнення. При настанні ситуації, коли власник майна дізнався про незаконні дії щодо свого майна, важливо знати що робити та яким чином повернути вкрадене.
Постраждала сторона може оскаржити рейдерські дії загальноприйнятим шляхом через подання відповідної позовної заяви до суду, має змогу звернутись до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України (так званої Антирейдерської комісії) або до оперативних штабів протидії рейдерству, що діють у кожній області (у разі незаконного захоплення землі).
Судовий захист порушених прав це довготривалий процес, що може затягнутись на декілька років.
Більш швидким та прогресивнішим шляхом вирішення ситуації наразі є звернення до Антирейдерської комісії. Завдяки широким повноваженням, якими наділена Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, вкрадене нерухоме майно може безоплатно та у розумні строки повернутись до законного власника.
Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що жодний захід, спрямований на забезпечення захисту нерухомості від можливих рейдерських атак повністю не гарантує збереження права власності за законним власником. Власнику майна, який став жертвою протиправних дій третіх осіб, варто використовувати усі можливі законні способи та методи захисту: звернутись із заявою в оперативний штаб протидії рейдерству, в Антирейдерську комісію, а у випадку незадовільного рішення – у суд.
Наголошуємо, що у разі виникнення ситуації із спроби рейдерського захоплення (в межах Тернопільської області), пропонуємо звернутися до оперативного штабу із заявою або за телефонами гарячої лінії оперативного штабу: щоденно (крім вихідних днів) з 09-00 год. до 13-00 год. та з 13-45 год. до 18-00 год. за наступними номерами телефонів: (0352) 25 49 38, 067 351 80 89 (перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, член оперативного штабу – Вовк Тетяна Василівна), 067 420 95 72 (завідувач сектору взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, секретар оперативного штабу – Гетьман Людмила Петрівна).

Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області


Особливості виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року (27.03.2019)

З першого вересня 2006 року для України набула чинності Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року (далі – Конвенція), учасницями якої є більше 70 держав світу. Таким чином наша країна отримала доступ до міжнародного механізму співпраці, що встановлює порядок повернення дітей, яких незаконно вивозять або утримують.
Відповідно до статті 35 Конвенції вона застосовується до актів незаконного переміщення або утримування дітей, що мають місце після набрання чинності Конвенцією між договірними державами.
Враховуючи зазначене, відсутні правові підстави для прийняття до розгляду на підставі Конвенції заяв про повернення дитини щодо держав, з якими Конвенція не застосовується, або “викрадення” дитини відбулося до дати набрання Конвенцією чинності у двосторонніх відносинах.
Стаття 1 Конвенції визначає її цілі:
- забезпечення негайного повернення дітей, незаконно переміщених до будь-якої з Договірних держав або утримуваних у будь-якій з Договірних держав;
- забезпечення того, щоб права на опіку і на доступ, передбачені законодавством однієї Договірної держави, ефективно дотримувалися в інших Договірних державах.
Для забезпечення виконання положень Конвенції Кабінет Міністрів України затвердив Порядок її виконання на території України, затверджений Постановою від 10 липня 2006 року № 952 (зі змінами) (далі – Порядок). Даний Порядок визначає механізм взаємодії органів виконавчої влади у процесі вирішення питань стосовно повернення до України або з України до іноземної держави дитини, яка незаконно вивезена (переміщена) або утримується будь-якою особою та забезпечення реалізації права доступу до дитини, якщо такі дії порушують права іншої особи на опіку (піклування) над дитиною і не містять складу злочину.
Фізична або юридична особа, яка має право на опіку (піклування) над дитиною (далі - заявник), може звернутися до Мін'юсту або центрального органу будь-якої іншої держави, що є Стороною Конвенції (далі - іноземний центральний орган), із заявою про сприяння поверненню дитини (незалежно від напрямку її вивезення (переміщення) - з-за кордону на територію України чи з території України за кордон) та заявою про забезпечення реалізації права доступу до дитини.
У заяві про сприяння поверненню дитини, що складається за формою згідно з додатком 1 до Порядку, та заяві про забезпечення реалізації права доступу до дитини, що складається за формою згідно з додатком 2 до Порядку, повинна міститися вся відома заявникові інформація, яка може допомогти у встановленні місцезнаходження дитини і вирішенні питання щодо повернення її заявникові та реалізації права доступу до дитини.
До зазначених заяв додаються документи, в яких міститься інформація, що стосується порушеного питання (засвідчена копія рішення або угоди щодо встановлення опіки (піклування) чи щодо права заявника на спілкування з дитиною; витяг з нормативно-правових актів з відповідних питань та/або обґрунтоване посилання на відповідні норми; документи, що підтверджують факт постійного проживання дитини в Україні; довіреність заявника), та їх засвідчений переклад на офіційну мову держави, в якій імовірно перебуває дитина, або англійську чи французьку мову.
Якщо добровільної згоди щодо повернення дитини до держави постійного проживання не вдається досягнути, то Центральний орган від імені заявника звертається до суду або іншого органу, уповноваженого прийняти рішення, або сприяє таким процедурам. Слід зазначити, що виключно суди держави, де знаходиться дитина (в деяких іноземних державах інші, призначені з цією метою адміністративні органи), мають право розглядати по суті справи на підставі Конвенції. Тобто, лише суд або такий орган можуть вирішити питання про повернення дитини або відмовити у її поверненні, а також прийняти рішення щодо способів участі у спілкуванні з дитиною.
Водночас згідно ст. 13 Конвенції передбачено конкретні випадки, коли дитина не повертається до території держави її постійного місця проживання:
- коли особа, установа або інший орган, що піклується про дитину, фактично не здійснювали права піклування на момент переміщення або утримування, або дали згоду на переміщення або утримування, або згодом дали мовчазну згоду на переміщення або утримування;
- існує серйозний ризик того, що повернення поставить дитину під загрозу заподіяння їй фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нетерпиму обстановку.
Судовий орган також може відмовити в розпорядженні про повернення дитини, якщо виявить, що дитина заперечує проти повернення і досягла такого віку і рівня зрілості, при якому слід брати до уваги її думку.
Якщо дитина незаконно переміщена і на дату початку процедур у судовому або адміністративному органі тієї Договірної держави, де знаходиться дитина, минуло менше одного року з дати незаконного переміщення або утримування, відповідний орган зобов’язаний видати розпорядження про негайне повернення дитини.
При цьому судовий і адміністративний орган, навіть у тих випадках, коли процедури розпочаті після сплину річного терміну, також може видати розпорядження про повернення дитини, якщо тільки немає даних про те, що дитина вже прижилася у своєму новому середовищі.


Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області

Накладення власником заборони здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна з метою запобігання його відчуженню (26.03.2019)


Процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами).
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Обтяження – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.
Разом з тим, у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) реєструються рішення судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.
Згідно із вимогами статті 25 Закону проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.
Власник об’єкта нерухомого майна повинен особисто звернутися із заявою до суб’єкта державної реєстрації про накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.
Згідно із вимогами пункту 2 частини першої статті 6 Закону суб’єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб’єкти, а також нотаріуси.
У разі надходження до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє таку заяву в базі даних заяв Державного реєстру прав.
Якщо під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованої заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з обов’язковим посиланням на зареєстровану у базі даних заяв заяву власника об’єкта нерухомого майна.
Однак, державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Також звертаємо увагу, що у Тернопільській області діє оперативний штаб із забезпечення прав і свобод власників чи збіжжя області, а тому, якщо Ви вважаєте, що відносно вашого майна були спроби рейдерського захоплення або інші незаконні дії у напрямку заволодіння землею чи збіжжям, звертайтеся за телефоном гарячої лінії оперативного штабу: 067 420 95 72, 067 351 80 89, (0352) 254938.

Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області


ПРОТИДІЙ ПОРУШЕННЯМ НА ВИБОРАХ. ВИДИ ПОРУШЕНЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ (25.03.2019)
Основні порушення на виборах:
- видача бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
- спроба голосувати особою без законних на те підстав;
- наявність сторонніх осіб на дільниці, в кабіні (кімнаті) для таємного голосування;
- винесення бюлетеня за межі виборчої дільниці;
- масове підвезення виборців до дільниці;
- несанкціоноване фотографування бюлетенів;
- роздавання грошей або подарунків за голосування;
- пошкодження виборчих скриньок;
- вкидання бюлетенів у великій кількості у виборчу скриньку;
- отримання виборчого бюлетеня від іншої особи, крім члена комісії;
- передача бюлетеня сторонній особі

ЯКЩО БАЧИШ ПОРУШЕННЯ
Звертайся до:
- голови відповідної виборчої комісії у письмовій формі зі скаргою на протиправні дії, бездіяльність, що стосуються виборчого процесу;
- до працівників Національної поліції із заявою про вчинення злочину в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України;
- до суду із позовною заявою, в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Вимоги до скарги
- скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі;
- скарга повинна містити:
Ø назву виборчої комісії, до якої вона подається;
Ø прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта звернення із скаргою, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
Ø прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта оскарження, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі;
Ø суть порушеного питання;
Ø виклад обставин і зазначення доказів, якими заявник скарги обґрунтовує свої вимоги;
Ø чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від виборчої комісії;
Ø перелік документів і матеріалів, що додаються;
Ø у разі наявності зазначення зацікавлених осіб, яких суб'єкт подання скарги вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;
Ø підпис заявника скарги (представника юридичної особи - заявника) із зазначенням дати підписання.

СКАРГА ДО ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ
До скарги додай її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що приєднуються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб’єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі.

Строки подання скарги до виборчої комісії
Скарга, що стосується підготовки та проведення виборів Президента України, може бути подана протягом п’яти днів після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності.
Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніше закінчення голосування (до двадцятої години дня виборів та дня повторного голосування).
Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів на дільниці, може бути подана до окружної виборчої комісії у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Основні порушення на виборах та відповідальність:
- видача бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
карається штрафом від 1700 до 5100 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
- спроба голосувати особою без законних на те підстав;
карається штрафом від 1700 до 5100 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
- наявність сторонніх осіб на дільниці, в кабіні (кімнаті) для таємного голосування;
карається штрафом від 1700 до 5100 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
- винесення бюлетеня за межі виборчої дільниці;
карається штрафом від 1700 до 5100 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
- вкидання бюлетенів у великій кількості у виборчу скриньку;
карається штрафом від 1700 до 5100 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
- отримання виборчого бюлетеня від іншої особи, крім члена комісії;
карається штрафом від 1700 до 5100 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
- масове підвезення виборців до дільниці;
карається штрафом від 1700 до 5100 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
- несанкціоноване фотографування бюлетенів;
карається штрафом від 1700 до 5100 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
- передача грошей або подарунків за голосування;
карається штрафом від 1700 до 5100 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
- пошкодження виборчих скриньок;
караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
- передача бюлетеня сторонній особі
карається штрафом від 1700 до 5100 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
Інформація про вибори Президента України:
http://www.cvk.gov.ua/vp_2019/
Державний реєстр виборців:
https://www.drv.gov.ua
Зразок заяви про тимчасову зміну місця голосування:
http://bit.ly/2BGMOsO
Органи ведення реєстру:
https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_organ_ved&prejim=3&pmn_id=105

Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області

Механізм будівельної амністії для дачних та приватних будинків, що були збудовані без дозвільних документів (23.03.2019)

31 серпня 2018 року набрав чинності Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 №158 «Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт» (далі - Порядок).
Будівельна амністія поширюється на об’єкти незначного класу наслідків:
 індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані у період з 5 серпня 1992 року по 9 квітня 2015 року;
 будівлі і споруди сільськогосподарського призначення, збудовані до 12 березня 2011 року.
Головна умова – щоб вони відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, будівельним нормам та пройшли технічне обстеження.
Для амністування такої нерухомості необхідні:
 заява про прийняття об’єкта в експлуатацію (у разі наявності співвласники земельної ділянки/зазначеного об’єкта підписують також),
 один примірник заповненої декларації про готовність об’єкта до експлуатації,
 звіт про проведення технічного обстеження (крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу ІІ Порядку),
а також засвідчені в установленому порядку копії:
 документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об’єкт;
 технічного паспорта з відміткою про можливість розміщення та надійної і безпечної експлуатації об’єкта (з відміткою у випадках, передбачених пунктом 5 розділу II Порядку). При цьому, технічні паспорти, складені до набрання чинності цим Порядком, подаються за умови проставлення в них відповідної відмітки про проведення їх технічного обстеження.
Після подачі необхідних документів та заяви до органу державного архітектурно-будівельного контролю, їх буде розглянуто упродовж 10-ти робочих днів та ухвалено рішення щодо прийняття об’єкта в експлуатацію. При цьому, штрафні санкції за самовільне будівництво та експлуатацію таких об’єктів до власників/користувачів земельних ділянок не застосовуватимуться.
На відміну від попередніх «будівельних амністій», ця носитиме безстроковий характер.

Головне територіальне
управління юстиції у Тернопільській області




Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації як дороговказ практичного застосування норм реєстраційного законодавства (22.03.2019 р.)


На початку 2016 року було запроваджено дворівневу процедуру адміністративного оскарження рішень, дій та бездіяльності державних реєстраторів шляхом звернення до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, які створені при територіальних управліннях юстиції та Міністерстві юстиції України.
Наказом Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 26.01.2016 № 8/44 також було створено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка уповноважена розглядати скарги фізичних та юридичних осіб у сфері державної реєстрації нерухомості, бізнесу та громадських формувань, а саме:
1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію/рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;
2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.
Протягом трьох років Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації розглянуто 60 скарг.
За допущені державними реєстраторами порушення порядку проведення державної реєстрації Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було тимчасово заблоковано доступ двом державним реєстраторам строком на 1 рік та одному державному реєстратору строком на 1 місяць до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення.
За результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення державні реєстратори судами визнані винними у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частиною 1 статті 166-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Комісія, крім головної мети своєї діяльності, покликана сприяти учасникам відносин у визначенні правильного шляху практичного застосування приписів реєстраційного законодавства.
Зважаючи на те, що державні реєстратори не завжди правильно індивідуалізують норми, які мають бути застосовані щодо конкретних суб’єктів права в конкретних випадках, не завжди правильно оцінюють форму та зміст документів, установлюють фактичні обставини реєстраційної справи й обирають правові норми, які відповідають цим обставинам.
У зв’язку із чим пошук та аналіз таких норм під час вивчення скарг комісією, надання консультацій і роз’яснень з приводу застосування законодавства в розрізі виявлених порушень у діяльності держреєстраторів перетворює відповідну роботу на ефективний дороговказ практичного застосування норм законодавства.
Крім виховного впливу, спрямованого на підвищення правової культури учасників відносин, така робота забезпечує відповідальне ставлення державних реєстраторів до своєї діяльності, виходячи з того, що їхні дії та рішення можуть стати предметом розгляду комісії.



Головне територіальне
управління юстиції у
Тернопільській області




Розгляд справ у Європейському суду з прав людини (07.03.2019)

Для розгляду справ Європейський суд з прав людини (далі – Суд) засідає у складі одного судді, комітетами у складі трьох суддів, палатами у складі семи суддів і Великою палатою у складі сімнадцяти суддів.
Основними етапами розгляду заяви Судом є вирішення питання прийнятності заяви та розгляд її по суті. Дане питання вирішує Суддя, який засідає одноособово, він може оголосити неприйнятною або вилучити з реєстру справ заяву, якщо таке рішення може бути прийняте без додаткового вивчення. При цьому, це рішення є остаточним, тобто таким що не підлягає оскарженню. Якщо суддя, який засідає одноособово, не оголошує заяву неприйнятною або не вилучає її з реєстру справ, то цей суддя передає її до комітету або палати для подальшого розгляду.
В свою чергу, комітет стосовно поданої заяви може одностайним голосуванням: a) оголосити її неприйнятною або вилучити її з реєстру справ, якщо таке рішення може бути прийняте без додаткового вивчення; або b) оголосити її прийнятною і одночасно постановити рішення по суті, якщо покладене в основу справи питання щодо тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї є предметом усталеної практики Суду. Прийняте комітетом рішення є остаточним.
Палата у складі семи суддів приймає рішення щодо прийнятності та суті індивідуальних заяв, якщо такі рішення не були прийнятті суддею одноособово або комітетом у складі трьох суддів. Крім того, палата приймає рішення щодо прийнятності та суті міждержавних заяв. При цьому, якщо справа, яку розглядає палата, порушує істотні питання щодо тлумачення положень Конвенції з питань захисту прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенції) чи Протоколів до неї або якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може мати наслідком несумісність із рішенням, постановленим Судом раніше, палата може в будь-який час до постановлення свого рішення відмовитися від розгляду справи на користь Великої Палати, якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього.
У разі прийнятності заяви, Суд сповіщає про це уряд держави-відповідача й пропонує кожній із сторін надати свої зауваження.
За загальним правилом, палата виносить рішення, яке стає остаточним через три місяці від дати ухвалення, впродовж цього часу заявник чи уряд можуть, у виняткових випадках, клопотати про передання справи на розгляд Великої Палати. Якщо колегія у складі п’яти суддів Великої Палати приймає таке клопотання, то справа буде розглянута повторно. Рішення Великої Палати є остаточними.
Наведений вище коментар носить інформаційний характер.


Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області

Щодо якого нерухомого майна проводиться державна реєстрація прав? (18.02.2019 р.)

Відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Перелік об’єктів нерухомого майна, щодо яких проводиться державна реєстрація речових прав на нерухоме майно визначений статтею 5 Закону.
Зокрема, підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на:
- земельні ділянки;
- підприємства як єдині майнові комплекси;
- житлові будинки, будівлі;
- споруди, а також їх окремі частини;
- квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.
Згідно статті 5 Закону не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.
При цьому слід зауважити, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області