Місцеві ради Коцюбинчики Історична довідка

    Село у Чортківському районі. Центр сільради, якій підпорядковане с. Зелена. Розташоване поблизу р. Збруч, за 42 км від райцентру і 16 км від найближчої залізничної станції Скала-Подільська. Кількість дворів 275, насел. 0,5 тис.осіб (2010).
    Відоме від 16 ст. Під час визвольної війни 1648-54р.р. Коцюбинчики частково спалили татари. Раніше село Коцюбинчики розташовувалось лівіше теперішнього місця. Село лежало в долині безіменної річечки вверх до с. Васильків. Причина переселення людей така: Під час Визвольної війни під Берестечком хан кримський зрадив Б. Хмельницького, орда повернулась в Крим. По дорозі татари знищили село Коцюбинчики. Після цього відбудова проходила на новому місці, ближче до річки Збруч. В честь цієї події поставлено пам’ятник святому Флорію, як спасителю села від пожежі. Кріпосне право було скасовано в 1848 році. В селі на відзнаку цього встановлено пам’ятник.
    У 20-30 роки минулого століття діяли товариства: «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Союз українок », кооператива.
У вересні 1939 року радянські війська перейшли польський кордон і почали займати українські землі, в тому числі і село Коцюбинчики. Був створений комітет,в який ввійшли Свіргун Ф.С., Величенко П.І. та інші. Панська земля була поділена. В селі створюється сільрада, головою обирають Малика Ю.І.
    В цей період ще не було активних дій ОУН. Навпаки, була радість, що впала ненависна Польща. Радянську Армію жителі села зустрічали радо, з синьо-жовтими прапорами. Проте, в жовтні 1939 року почались перші арешти. Забирали насамперед інтелігенцію, національно – свідомих людей, цвіт краю. Перші арешти на території села почались в березні 1941 року. Серед арештованих члени ОУН Маслій І.Д., Величенко М.А., Каритник С. І., Гончар М.Ф., Очеретний А.І. Хвиля репресій прокотилася по всій західноукраїнській землі. В’язниці були переповнені арештованими, їх катували, висилали в сибірські та північні табори.
У перші дні війни німецькі війська захопили значну територію України. Рятуючись від фашизму, люди йшли в ліс, в УПА. Немає на Чортківщині, як і скрізь на Західній Україні, такого населеного пункту, уродженці якого б не боролись в її рядах. Серед них і жителі села Коцюбинчики: Байбура Дмитро Іванович, Величенко Іван Дмитрович, Депутат Іван Михайлович, Мельничук Іван Петрович, Гутик Іван Михайлович, Очеретний Адам Іва-нович, Чорній Дмитро Йосипович, Максимчук Михайло Іванович, Величенко Іван Дмитрович, Богачик Василь О.,Величенко Петро Іванович, Максимчук Ярослав М., Червоняк Василь Іванович, Мельничук Антін Іванович, Зеленецький Никифор Іванович, Купчинський Панько М. і ін..
    Навесні 1940року в селі організовується колгосп, якому було присвоєно ім’я М.С.Хрущова. Першим головою був Кіндзерський Іван.
    Багато односельців воювали з німецькими загарбниками на фронтах, багато не повернулись до рідного дому. На їхню честь поставлено монумент в селі.
Село було визволено в лютому 1944 року. Після війни село повністю відбудовується.
В 1950 році школа перенесена в будинок парафії ( тепер медпункт). Директором була Величенко Ганна Леонтівна. В 1961-1962 року здійснено добудову школи. Директор школи Луцький Станіслав Миколайович.
В 1977 році побудовано на кошти місцевого колгоспу імені Кірова нову типову триповерхову школу на 320 місць. Першим директором в новій школі був Стефанюк Іван Васильович.
Діє фельдшерсько - акушерський пункт, амбулаторія,новий будинок культури, бібліотека, відділ зв’язку.
Є пам’ятник полеглим у Другій світовій війні (1967), церква Святого Миколая (1995, кам.), відновлено хрест на честь скасування панщини, пам’ятник Т. Шевченку (1993), насипано символічну могилу борцям за волю України (1991).
У селі народились педагог і громадський діяч Ф. Гаврилюк, художник І. Мельничук; історик , літератор, публіцист, громадський діяч В. Томків.
Виявлено археологічні пам’ятки поблизу села доби міді, бронзи, римські монети ІІІст. та давньоруської культури.
    Про село згадується в книзі Історично-мемуарний збірник Чортківської округи/О, Соневицька, Б.Стефанович, Р.Дражньовський:Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто,1974.-923с.;Історико-туристичний путівник Чортківщина.-Тернопіль:Астон,2007.-181с.

♦ ♦ ♦

ЗЕЛЕНА

    Село у Чортківському районі. Підпорядковане Коцюбинчицькій сільраді. Розташоване на правому березі р. Збруч, за 46 км від райцентру. Кількість дворів 59, насел. 0,1 тис.осіб (2010). Відоме від 18 ст. Діяли товариства "Просвіта", "Луг", кооператива. Є церква Івана Богослова (1725; дерев.), капличка на честь скасування панщини (1864; віднов.), капличка з "фігурою" Божої Матері й ангелами (1993), капличка (1996), насипана символчна могила воїнам УПА.
    Про село згадується в книзі Історично-мемуарний збірник Чортківської округи/О, Соневицька, Б.Стефанович, Р.Дражньовський:Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто,1974.-923с.;Історико-туристичний путівник Чортківщина.-Тернопіль:Астон,2007.-181с