Місцеві ради Базар Історична довідка

Село у Чортківському районі. Центр сільради. Розташоване на берегах р. Джуринка, за 27 км від райцентру і 11 км від найближчої залізничної станції Джурин. Кількість дворів 303, населення 0,9 тис. осіб (2010). Назва Базар пішла від турецько-татарського вислову, що означає ярмарок.
Тут турки проводили ярмарки награбованим товаром і захопленими полоненими людьми, тут обмінювалися військовополоненими, викуповувалися рідними полонені.
До приходу турків село називалося Митницею, це було перехрестя доріг.
При відступі татари знищили село (Митницю), а пізніше люди приєдналися з інших сіл і відбудували його, назвавши Базар.
За переказами на Горішньому фільварку була фортеця, в якій ховалися від ворога жителі села Базар-Митниця. З одного боку були непрохідні болота та порослі трави звідки пішла назва „Травна„ - з другого боку між Буряківкою та Базаром тягнулись вздовж берегів річки Джуринки «Ставищі». Колись там були стави,які після знищення лісів навколо зникли так само як і став біля Червоної криниці.
У 1815 році біля Червоної криниці поставлений хрест в честь битви Австрійської армії з французами (в Австрійській армії воювали і наші земляки). 16 травня 1848 року встановлено хрест-пам"ятник на честь скасування панщини.
В 1885 році була заснована читальня „Просвіти" з бібліотекою, Спортивно - Рухове молодіжне товариство під назвою «Січ», а потім «Сокіл». Вони мали малиновий прапор, який знаходився в церкві. 1908 році до церкви куплено фізгармонію (орган), а в війну забрали його з церкви царська армія.
В 1900 році побудована кам’яна церква на місці дерев’яної, на пожертви людей. Дерев'яна церква мала приблизно 200 років і була розібрана в 1897-1898 рр. На той час вона знаходилася на краю села. У 1918 році парафія була перенесена в с.Базар за пароха отця Вимиківського. В 1931 році був збудований новий будинок для священика (приходство). Цвинтар був біля церкви.
За роки комуністичного режиму було репресовано та вбито 114 мешканців села в тому числі членів ОУН-УПА :
1 .Матвіїв Петро - старшина боївки
2.Смітюх Михайло - старшина боївки
З.Деременда Микола - старшина боївки
4.Голик Михайло - станичний села
5.Мазур Данило - заступник станичого
б.Смітюх Василь, Андрусик Василь, Баран Іван, Боднар Іван, Трубчак Дмитро, Баран Василь, Шевчук Олекса ,Чекалюк Данило, Червоняк Микола, Дріль Микола, Голик Василь, Стефанчишин Микола, Баб"юх Михайло, Дільніцкий Василь і Михайло, Тивоняк Василь і Марія, Сенюк Іван, Дивоняк Микола ,Тиваняк Іван, Мазур Данило, Мазур Микола.
В 1924 збудовано будинок „Просвіти" при ній бібліотека.
Комісаром села був у 1918 р. Олекса Гулей, а в І919 р. Ілько Ващук.
В с.Базар була філія Львівського товариства охорони військових могил, якою керував Мотуз Данило, на обліку цієї філії було 60 могил.


У 1920—30-і роки діяли товариства "Просвіта", "Луг", "Союз українок", "Рідна школа", кредитна спілка "Поміч", кооператив "Сільського господаря". Є церква Успіння св. Анни (1905; мур.). Споруджені хрест на честь скасування панщини 1848, пам'ятник полеглим у Другій світовій війні воїнам-односельцям (1976), символічна могила Борцям за волю України (1992). Діють ЗОШ І-ІІІ ступ., Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, три заклади торгівлі, цегельний завод, млин. У селі народився єпископ В. Маланчук. Про Базар видано книгу І. Гулея "Погляд крізь сльози і грати" (1997).
Про село згадується в книзі Історично-мемуарний збірник Чортківської округи/О, Соневицька, Б.Стефанович, Р.Дражньовський:Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто,1974.-923с.;Історико-туристичний путівник Чортківщина.-Тернопіль:Астон,2007.-181с.