Місцеві ради Заводське, Угринь Історична довідка

 Селище Заводське - наймолодший населений пункт на Тернопіллі. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 02 липня 1981 року № 2133-Х новозбудованому населеному пункту присвоєно найменування – селище Заводське. На основі рішення виконкому Тернопільської обласної ради народних депутатів № 413 від 28 липня 1981 року селища Заводське віднесено до категорії – селище міського типу. На території смт.Заводське утворено селищну раду народних депутатів і передано її в підпорядкування Чортківській районній раді народних депутатів. Селище будувалось одночасно з Чортківським цукровим заводом. Землі під будівництво були відведені Тернопільському бурякоцукротресту відповідно до розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 21 лютого 1969 року № 99-Р в кількості 213.85га.
  Поряд з заводом –велетнем і 5-ти поверховими житловими будинками по другій стороні центральної дороги були розташовані 12 індивідуальних старих будівель. Це в минулому був хутір Липники.
  В хуторі Липники в довоєнний період було 12 селянських господарств. На хуторі, на місці сьогоднішньої лікарні, знаходився фільварок пана Ринчаковського, де були хата, господарські споруди, сад, велика пасіка, 10 гектарів землі. Працювали на цій землі місцеві селяни за певну платню. Війна хутору не торкнулась, поскільки через хутір тільки пересувались війська. В післявоєнний період з хутора виїхало три сім”ї поляків, а з Польщі прибули три сім”ї переселенців. Двох жителів хутора було звинувачено владою в сприянні УПА і засуджено. Вони відбували покарання в Магаданській області.
  В 1950 році хутір Липники в процесі колективізації приєднали до сусіднього села Пастуше, яке входило в колгосп імені Леніна. В селян було забрано землю, господарський реманент та худобу.

Селище Заводське розташоване на схід від міста Чорткова на відстані 4 кілометрів від його центру. Через територію селища проходить автомобільний шлях Чортків-Кам”янець-Подільський. Селище має постійне закільцьоване автобусне сполучення з містом Чортків. Найближча до селища вантажна та пасажирська залізнична станція Шманьківчики, відстань до якої 2 км.
Площа, закріплена за населеним пунктом, становить 131 гектар. Відстань до міста Тернополя – обласного центру становить 74 кілометри.

  В 1981 році, в час заснування селища, тут проживало 2200 чоловік. Станом на 01.10.2009 року проживає 3411 чоловік. Населення селища – це сім”ї, які прибули з різних територій колишнього Радянського Союзу на будівництво Чортківського цукрового заводу. Переважна більшість населення селища – це українці. Проживають у селищі молдавани, росіяни, гагаузи і білоруси. В основному це робітники і службовці, які працюють на ВАТ „Чортківський цукровий завод” та працівники, які працюють в закладах, що обслуговують населення селища.
  Житловий фонд селища становить 1080 квартир, які забезпечені комунальними зручностями. Крім того в селищі ведеться індивідуальне будівництво житла. В селищі є школа, розрахована на 640 місць. 
На території селища функціонують 4 аптеки, поліклініка, лікарня на 130 ліжок, дошкільний заклад,який відвідують 120 дітей. До послуг жителів селища 22 приватні заклади торгівлі, побуту та громадського харчування, поштове відділення, автоматична телефонна станція, Будинок культури на 700 місць.

На території селища функціонує Чортківське вище технічне училище, яке створене на базі Чортківського СПТУ № 29 01.11.2002 року. Дата створення училища -1994 рік. Кількість учнів - 675. Училище готує такі спеціальності : кухар-кондитер, кухар-офіціант-бармен, оператор комп”ютерного набору; конторський службовець(бухгалтерія), тракторист-машиніст- слюсар з ремонту с/г машин-водій автомобіля категорії С,муляр-штукатур, маляр-будівельний, плиточник-лицювальник, оператор ком”ютерного набору-секретар керівника (підприємства,організації,установи, машиніст-холодильних установок.

Допомагає у духовному зростанні молоді селища Заводська державна школа мистецтв, в якій діють танцювальний, музичний відділи, відділ образотворчого мистецтва. Саме тут створено ансамбль танцю „Галицькі візерунки”, який став лауреатом Всеукраїнського фестивалю „Галицькі фрески” та міжнародного фестивалю „Великдень в Космачі”.

З смт.Заводське пов”язані життя та діяльність художників - членів Національної Спілки художників України з 1995 року подружжя Витягловських - Тетяни Володимирівни та Михайла Володимировича, які є неодноразовими лауреатами міжнародних та регіональних виставок. Їхні персональні виставки за спеціальностями : Тетяни – художнє ткацтво та Володимира – дерев”яна пластика відбулись в м.Тернополі (1995р.,2000р.) в м.Києві (1995р), в м.Львові (2004р.), в м.Збаражі (2006р.).

В селищі проживає і творить художник Шевчук Степан Васильович. В жовтні 2009 року в м.Тернополі відбулась його творча виставка з нагоди його 65-річчя.

Дипломантом літературного конкурсу „Коронація слова” в номінації „Романи” (2009) за роман „Мрійні небокраї” став житель селища Дараманчук Петро Якович.

В селищі побудовано і функціонують два храми двох церковних громад селища: греко-католицької - храм „Зіслання Святого Духа”, православної – храм „Андрія Первозванного”. В селищі одна каплиця. В центрі селища встановлена статуя Архангела Гавриїла.
Археологічних пам”яток на території селища , пам”ятників видатним діячам немає.


  Найбільшим промисловим об”єктом селища є ВАТ „Чортківський цукровий завод”, який в 2002 році відсвяткував своє 25 річчя. Першим директором цього заводу- велетня був Селітбовський Владислав Альбінович, якого жителі селища вважають зразком ідеального керівника. В селищі він працював з 1974 по 1984 рік. Взагалі все своє трудове життя він присвятив галузі цукроваріння, будучи директором Деражнянського цукрового заводу, генеральним директором Чернівецького об”єднання цукрової промисловості, директором Бричанського цукрового заводу в Молдавії, директором Костижівського цукрового заводу, генеральним директором Івано-Франківського об”єднання цукрової промисловості. 
На території селища функціонують два приватні Аграрні підприємства- „Ювілейне” та „Дзвін”.
Історико-туристичний путівник Чортківщина.-Тернопіль:Астон,2007.-181с.