Платникам – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України, додатково відкрито рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі – Казначейство), для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг.
З 1 січня 2016 року сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 р. зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування на доповнення до вже відкритих рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752), відкриваються три додаткові електронні рахунки для кожного з виділених у п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України видів операцій.
Порядок перерахування коштів на такі рахунки встановлено п.п. 209.2.1 п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України.
Починаючи з 1 січня 2016 року сільськогосподарські товаровиробники для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), складених після 01.01.2016 р., та для сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарської продукції повинні забезпечити перерахування необхідних коштів на додаткові електронні рахунки, відкриті для здійснення відповідного виду операцій.
Кошти, необхідні для забезпечення реєстрації складених в 2015 році податкових накладних, які реєструються в ЄРПН після 01.01.2016, перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), які були відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році. Якщо за результатами останнього звітного періоду 2015 року в податковій звітності з ПДВ (0121-0123) визначено суми для перерахування на спеціальний рахунок, і такі суми не було перераховано на додатковий електронний рахунок, або було перераховано не в достатньому розмірі, суми ПДВ, необхідні для перерахування на спеціальний рахунок за результатами подання звітності, також перераховуються на додаткові електронні рахунки (3752), відкриті сільськогосподарським товаровиробникам у 2015 році.
Перерахування коштів з електронних рахунків сільськогосподарських товаровиробників здійснюється в порядку, встановленому п.п. 209.2.2 п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, зокрема, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки.
У 2015 році такі кошти автоматично перераховувались Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.
Повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в системі єлектронного адміністрування до бюджету чи на його поточний рахунок, передбачено п. 200 прим. 1.6 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.
Зазначена норма не розповсюджується на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України.
Якщо сільськогосподарським підприємством до граничної дати, встановленої для сплати податку, було перераховано на додатковий електронний рахунок, та з додаткового рахунку перераховано Казначейством на його спеціальний рахунок суму коштів, більшу ніж задекларовано в деклараціях 0121-0123 за наслідками звітного періоду, то зайво перерахована на додатковий електронний рахунок сума коштів вважається переплатою. Така переплата поверненню із спеціального рахунку на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства не підлягає.

При виправленні помилок у декларації платника єдиного податку III групи (юридичної особи) передбачено наступне заповнення:
- у рядку 11 зазначається сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється;
- у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за квартал податкового періоду, у якому виявлена помилка;
- у рядку 13 – сума єдиного податку, яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12 - рядок 11 декларації);
- у рядку 14 – сума єдиного податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки. Зазначається додатне значення розрахунку: рядок 11 - рядок 12 декларації;
У рядках 15, 16 та 17 відображають штрафи та пеню.
Якщо виправлення помилок за I квартал 2016 року здійснюється підприємством шляхом відображення уточнюючих показників у розділі IV звітної декларації за I півріччя 2016 року, яка заповнюється наростаючим підсумком, та сума доходів, отримана підприємством за I півріччя 2016 року, є правильною (з урахуванням виправлення помилок), то у рядку 9 декларації відображається сума єдиного податку за I квартал 2016 року з урахуванням виправлення помилки.
У разі виправлення помилок у складі декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, в інтегрованій картці такого платника податку (IКПП) відображатимуться рядки 10, 13, 14, 15, 16, 17 декларації.

На сьогодні в контролюючих органах обліковуються як особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, адвокати, приватні нотаріуси, судові експерти та арбітражні керуючі.
Фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, протя¬гом 10 календарних днів після державної ре¬єстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної осо¬би на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (на¬діслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання для взяття на облік:
• як платника податків – заяву за формою №5-ОПП; копію реєстраційного посвід¬чення про реєстрацію приватної нотарі¬альної діяльності, якщо заявник є при¬ватним нотаріусом; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індиві¬дуально; копію свідоцтва про присвоєн¬ня кваліфікації судового експерта, вида¬ного Центральною експертно-кваліфіка¬ційною комісією при Мін’юсті України, якщо заявником є судовий експерт, який не є працівником державної спеціалізова¬ної установи та отримав право самостій¬но провадити судово-експертну діяль¬ність; копію свідоцтва про право на про¬вадження діяльності арбітражного керу¬ючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор);
• як платника єдиного внеску – заяву за формою №1-ЄСВ.
Під час подання документів надаються оригінали зазначених документів.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.
Взяття на облік фізичних осіб, які прова¬дять незалежну професійну діяльність, як платників податків та як платників єди¬ного внеску здійснюється у день отриман¬ня від них заяв за відповідними формами.
Взяття на облік фізичних осіб, які здій¬снюють незалежну професійну діяльність, у контролюючих органах підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП та повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №2-ЄСВ, які надсилаються платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника у контролюючому органі.

Особа, яка реалізує пальне, є платником акцизного податку.
Згідно з п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);
- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.
Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що реалізація пального для цілей розд. VI Податкового кодексу України – будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.
Отже, особа, яка реалізує пальне, не включає до об’єкту оподаткування акцизним податком обсяг використаного для власного споживання та втраченого (внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин, про що складено відповідний акт) пального.
Детальніше з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (веб-портал ДФС, вкладинка «Інформаційно-довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 116.02).

Відділ організації роботи
Головного управління ДФС у Тернопільській області

Днями набрав чинності Закон України від 12.07.2016 року №1455-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (далі – Закон).
Даним документом, зокрема, визначено, що тимчасово, строком на один календарний рік з дня набрання чинності цим Законом, ставка вивізного (експортного) мита на відходи та брухт чорних металів, становитиме 30 євро за 1 тонну.

З початку року 69 представників бізнесу Тернопільщини заявили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 168 млн гривень.
Станом на початок вересня платникам податків області вже відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 95 млн грн ПДВ. Минулоріч за відповідний період держава повернула платникам ПДВ 61 млн гривень.
За результатами проведених перевірок з початку року упереджено 7,3 млн грн заявленого до відшкодування податку на додану вартість.
Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 104 млн гривень, з них 86 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 18 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду. Минулоріч станом на 1 вересня невідшкодований залишок на розрахунковий рахунок становив 131 млн гривень.

Відповідно до п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
Крім цього, датою виникнення податкових зобов’язань при постачанні товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом (п. 187.7 ст. 187 ПКУ).
Також за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Згідно з п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово до 01.07.2017, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зауважимо, що норма п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди з 01.01.2016 до 01.07.2017.
Нагадаємо, що касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відділ організації роботи

За інформацією оперативного управління Головного управління ДФС у Тернопільській області 15.09.2016 близько 22.20 год. в м. Тернопіль старший інспектор з оперативної діяльності штабу оперативного управління ГУ ДФС в області старший лейтенант податкової міліції Танчак Микола Йосипович став випадковим свідком можливості застосування правопорушником зброї стосовно працівника патрульної поліції (оголена зброя на витягнутій руці була направлена в сторону поліцейського).
Оперативно зреагувавши та проявивши мужність, працівник ДФС знешкодив правопорушника зі зброєю в руках та допоміг разом з працівниками патрульної поліції затримати його та ще двох нападників. При подальшому огляді вилученої у правопорушника зброї було встановлено, що це пристрій для відстрілу гумових куль системи "Вій". Пістолет був приведений у готовність, зокрема, патрон знаходився в патроннику та був знятий із запобіжника, в магазині знаходились набої.
Згодом на адресу Головного управління ДФС у Тернопільській області з управління патрульної поліції у м. Тернополі надійшов лист щодо заохочення Танчака Миколи Йосиповича за проявлений професіоналізм та мужність під час попередження злочинних дій та знешкодження злочинця.
Варто зазначити, що Микола Йосипович розпочав свою діяльність в органах податкової міліції з серпня 2001 року, проходив службу у підрозділі "Фантом" на окремих територіях зон АТО у Донецькій області, за що був нагороджений грамотою голови Тернопільської ОДА. На момент здійснення інциденту перебував у черговій відпустці.

Відповідно до п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), при внесенні змін у дані, що вказуються у довідці за формою №4-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою №4-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.
У такому ж порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.
Про видачу кожної довідки за формою №4-ОПП робиться запис у журналі за формою №14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

Впровадження автоматизованої системи «Єдине вікно» – важлива складова у реформуванні митниці із запровадженням якої з’явилася можливість значно зменшити час митного оформлення вантажів та сконцентруватися на тих оформленнях, які мають високій ступінь ризику.
Це програмно-апаратний комплекс, який інтегровано працює з програмним забезпеченням декларантів,а також дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України і про результати його державного контролю. Таким чином, спростивши процес подачі документів для декларантів.
Нагадаємо, що функціонування на митницях автоматизованої системи «Єдине вікно» розпочалось з 1 серпня 2016 року.
Зокрема, на Тернопільській митниці ДФС протягом серпня цього року через «Єдине вікно» відбулось чотири оформлення.

Відділ організації роботи
Головного управління ДФС у Тернопільській області

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі - Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 №1264.
Порядок визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі - довідка) за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п.1 Порядку).
Довідка видається контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п.2 Порядку).
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку контролюючого органу за підписом керівника контролюючого органу протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п.3 Порядку).
Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою та обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу (п.4 Порядку).

Відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Оскільки відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, а також відповідно до пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є суб’єктом господарювання, то у контролюючих органів відповідно до ст.180 ПКУ відсутні підстави для реєстрації філії як платника ПДВ.
Згідно з пп.«а» та «б» п.185.1 ст.185 об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Нагадаємо, що постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
А постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Отже, враховуючи те, що в рамках юридичної особи право власності не змінюється, то операція з передачі для виробничого використання товарів/послуг, основних фондів в межах балансу платника податку (головного підприємства), а саме: від однієї філії до іншої, чи від головної організації до однієї з філій, чи навпаки від однієї із філій до головної організації, не підлягає оподаткуванню ПДВ за умови, що головна організація є зареєстрованим платником податку на додану вартість і здійснює облік своєї господарської діяльності і господарської діяльності філії як такого платника ПДВ.

Реклама алкогольних напоїв за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв) забороняється.
Реклама алкогольних напоїв на спеціальних виставкових заходах шляхом безоплатного їх надання безпосередньо зацікавленим та/або професійним відвідувачам, організатор яких обмежив відвідування заходу тими особами, яким відповідно до законодавства дозволяється продавати товар, що демонструється, вважається роздрібним продажем алкогольних напоїв у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Витрати суб’єктів господарювання на такі рекламні заходи (спеціальні виставкові заходи) визначаються з урахуванням мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».
При цьому, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.
Крім цього, реклама алкогольних напоїв здійснюється з урахуванням вимог ст. 22 Закону України «Про рекламу».

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Відзначимо, що дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу .
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правові актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.
Тобто, доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є сума, перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу, що надійшла на розрахунковий рахунок.

Сектор організації роботи

Згідно з п. 1 ст. 248 Митного кодексу України (далі – МКУ) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а при електронному декларуванні – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку, то може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (п. 1 ст. 260 МКУ).
Зауважимо, що при поданні тимчасової митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б при декларуванні цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (п. 1 ст. 261 МКУ).
Таким чином, нормами та положеннями МКУ тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 201.12 ст. 201 ПКУ визначено, що при ввезенні товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Крім того, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Таким чином, при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій не відбувається, а здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації.

11.00 год. Відкриття етнографічної виставки «Борщівська народна сорочка» з фондів Борщівського обласного краєзнавчого музею (Борщівський обласний краєзнавчий музей)
Майстер-клас з технології крою, техніки шитва та вишивки борщівської сорочки за участю авторів книги «Борщівська народна сорочка» Людмили та Олексія Покусінських (центральна районна бібліотека).

12.00 год. Відкриття виставки вишиванок сіл району «Село моє у вишиванках розквітає і лине пісня понад краєм», декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва майстрів Тернопільщини (центр міста)
Виставка-розпродаж робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів району «Україно! Ти моя молитва!..» (майдан Свободи).

13.00 год. Фестиваль борщу «Борщ’їв 2016»:
- майстер – клас з приготування борщу по рецепту народного артиста України Григорія Драпака за участю фольклорного колективу «Баламути» (Білорусія м.Мінськ),
- частування борщем, приготовленим сільськими господинями,
- концертна програма (майдан Незалежності).

15.00 год. Фольклорно-мистецьке дійство «Чорна борщівська сорочка – краю мого оберіг» за участю обрядово-фольклорних, хорових, хореографічних, інструментальних колективів, вокальних ансамблів, солістів-вокалістів району та області, гостей: Героя України, лауреата Шевченківської премії, народного артиста України Василя Зінкевича, народного артиста України Григорія Драпака, Волинського Державного академічного народного хору, гурту «Рокаш» (м. Мукачеве), поета-пісняра Степана Галябарди (м.Київ), мистецьких колективів Київської, Хмельницької, Львівської, Луганської, Тернопільської областей (майдан Свободи).

Відповідно до абзацу другого п. 4 розділу І Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218 (далі – Порядок №218), кількісні показники відповідних граф акцизної накладної заповнюються в кілограмах та літрах, приведених до температури 15° C, з округленням до двох знаків після коми.
Пунктом 7 розділу ІІ Порядку №218 встановлено, що таблична частина акцизної накладної заповнюється в такому порядку, зокрема, у графах 3, 4 вказується інформація щодо обсягу реалізованого (відвантаженого, втраченого) пального: у кілограмах (графа 3) та літрах, приведених до температури 15° C (графа 4).
Згідно з п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено, що причиною неприйняття акцизної накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), зокрема, є:
- наявність помилок, допущених під час складання акцизної накладної/розрахунку коригування;
- відсутність у ЄРАН відомостей, що містяться в акцизній накладній, яка коригується;
- факт реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування з такими самими реквізитами;
Враховуючи вимоги Порядку №218, відсутність даних в графі 3 «Обсяги реалізованого пального в кг» акцизної накладної є підставою для відмови у реєстрації акцизної накладної в ЄРАН.

В першу неділю вересня в Україні відзначається День підприємця. Вже стало доброю традицією з нагоди даного свята вітати кращих представників бізнесових структур області, щоб відзначити важливу роль, яку відіграє цей сектор економіки у формуванні нового економічного ладу, розвитку демократії та громадянського суспільства.
Цього разу напередодні бізнесового свята в Тернополі відбулась обласна конференція «Перспективні напрямки розвитку підприємництва Тернопільщини», під час якої грамотами та подяками нагородили кращих підприємців області. Щоб проаналізувати чинні та необхідні програми розвитку бізнесу, оцінити соціальну роль підприємництва, а також поділитися власним досвідом на заході зустрілися представники бізнесу, керівництво області, громадські активісти, експерти, учасники АТО, представники програм USAID, ПРООН, Європейського банку реконструкції та розвитку та гості з інших областей України.
З нагоди свята голова обласної державної адміністрації Степан Барна та голова обласної ради Віктор Овчарук нагородили відзнаками обласної ради та обласної державної адміністрації кращих підприємців області.
Від імені Головного управління ДФС у Тернопільській області у переддень свята представників бізнесу привітав заступник начальника ГУ ДФС в області Сергій Господарик: «Основним підґрунтям для побудови успішної економічно сильної держави є розвиток підприємництва. Тож сьогодні щиро дякую вам за сумлінне виконання зобов’язань перед державою та популяризацію добровільної сплати податків. З нагоди Дня підприємця бажаю усім представникам бізнесу Тернопілля здоров’я, сімейного благополуччя, успіхів у подоланні труднощів, взаємної партнерської поваги та розуміння, наснаги, оптимізму та віри у процвітання вашого бізнесу», – зазначив він.
Також під час заходу відбулось нагородження переможців обласного конкурсу «Підприємництво очима дітей», в рамках якого Головне управління ДФС у Тернопільській області та Асоціація платників податків України в Тернопільській області відзначили призом глядацьких симпатій двох учасників конкурсу.
 

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
- інформація органів державної реєстрації;
- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
При виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами (далі – Закон) в ЄДР містяться дані, зокрема, й про перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв’язку з державною реєстрацією.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів (далі – Порядок).
Згідно з п. 9.2 розділу IX Порядку при виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому ж порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами №1-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою №1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».
Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:
- інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, у визначеному Законом порядку.
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників діяльності оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за ф. №1-ОПП або за ф. №1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що платники податку на додану вартість цього місяця вперше подають оновлену форму декларації з податку на додану вартість. Звітувати необхідно за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016 р.), а платники, які звітують поквартально, оновлену декларацію подадуть за IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017 р.).
Нагадаємо, що форму декларації з податку на додану вартість змінено відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 25.05.2016 р. №503
Детальніше про ці та інші зміни йдеться у листі ДФС України від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17.

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Тобто дивіденди – це частка прибутку, яку повинен отримати акціонер залежно від свого вкладу в статутний капітал підприємства.
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Згідно з п.п. 57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п.136.1 ст. 136 ПКУ.
При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.
Авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється при виплаті дивідендів, зокрема фізичним особам (п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Таким чином, юридичні особи, які застосовують третю або четверту групу спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності при виплаті дивідендів своїм акціонерам (вкладникам), зобов’язані нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 18 відсотків від суми виплачених дивідендів. Винятків щодо несплати авансового внеску, передбаченого п.п. 57.1 прим. 1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої або четвертої групи ПКУ, не передбачено.
Поряд з цим, юридичними особам - платниками єдиного податку за підсумками звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), в якому здійснюється виплата дивідендів та сплата авансових внесків, подається Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, з відповідним заповненням рядка 20 Декларації та Додатка АВ.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Нагадаємо, що форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21).
Відповідно до п. 10 розділу III Порядку №21 довідка (Д6) (додаток 6 до податкової декларації з ПДВ (далі – довідка (Д6)) подається платниками, які заповнюють рядок 5 податкової декларації з ПДВ, та підприємствами (організаціями) інвалідів.
Пунктом 3 розділу V Порядку №21 передбачено що довідка (Д6) заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ.
Довідка (Д6) складається з 2-х таблиць.
Таблиця 1, зокрема, передбачає відображення операцій: що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ); з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України; які звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)), у розрізі назви операції, пункту (підпункту), статті ПКУ та суми.
Крім того, таблиця містить рядок «Інші» та рядок «Усього згідно із статтею Кодексу».
Особливостей щодо заповнення рядка «Інші» Порядком №21 не передбачено.

Згідно із п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Електронний таксометр - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону).
Таким чином, суб’єкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок).
Для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.
За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:
- включення, повторне включення, відмову у включенні неприбуткової організації до Реєстру;
- виключення неприбуткової організації з Реєстру;
- зміну ознаки неприбутковості.
Відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається в контролюючому органі.

Сектор організації роботи
05.09.16

При виправленні помилок, допущених в податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) (далі – податкова декларація) за минулий податковий період шляхом подання уточнюючої податкової декларації платнику необхідно надати податкову декларацію, з відповідною позначкою «Уточнююча» у рядку 1 розділу І «Загальні відомості» (далі – розд. І) податкової декларації.
Уточнюючі податкові декларації подаються окремо за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.
У рядку 2 розд. І відмітка не ставиться.
У рядку 3 розд. І податковий (звітний) період, за який уточнюється декларація – ставиться відмітка в одній із клітинок: І квартал, півріччя (ІІ квартал*), три квартали (ІІІ квартал*) або рік (ІV квартал*) та проставляється рік.
* - при уточненні податкових (звітних) періодів до набрання чинності Закону України від 04 листопада 2011 року №4014 – VІ, які дорівнювали кварталу та подавались не наростаючим підсумком.
В розділах ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» (далі – розд. ІІ) та ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» (далі – розд. ІІІ) уточнюючої податкової декларації зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень наростаючим підсумком.
У рядках 11 – 17 розд. ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (далі – розд. ІV) уточнюючої податкової декларації зазначається сума уточнень податкових зобов’язань, яка розраховується шляхом порівняння показників уточнюючої податкової декларації та податкової декларації, яка уточнюється, а також сума нарахованого штрафу та пені, в тому числі:
- у рядку 11 – сума податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, в залежності від форми декларацій, яка подавалася за податковий (звітний) період, який уточнюється (за наростаючим або не наростаючим підсумком);
- у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за податковий (звітний) період (за календарний квартал), у якому виявлена помилка;
- у рядку 13 – сума податку (недоплата), яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12 - рядок 11 декларації);
- у рядку 14 – сума податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (зазначається тільки позитивне значення: рядок 11 - рядок 12 декларації);
- у рядку 15 – сума штрафу в розмірі 3 % суми недоплати (рядок 13 х 3%);
- рядок 16 – в уточнюючій декларації не заповнюється;
- у рядку 17 – сума пені, самостійно нарахована відповідно до ст. 129 ПКУ.
Якщо помилки, зроблені в розд. ІІ та розд. ІІІ податкової декларації, не призвели до заниження податкового зобов’язання за податковий (звітний) календарний квартал (рядок 10 податкової декларації заповнено вірно), то в уточнюючій податковій декларації у розд. ІV заповнюються показники рядків 11 та 12, а рядки 13-17 прокреслюються.

Відділ організації роботи
Головного управління ДФС у Тернопільській області

Фахівці Головного управління ДФС у Тернопільській області на чолі з заступником відомства Надією Лопатинською днями відвідали Бережани.
У рамках заходу, який щомісяця проводять фахівці Головного управління області у різних куточках нашого краю, у Бережанському відділенні Бучацької ОДПІ відбулась зустріч із журналістами місцевої преси та радіо. Учасники обговорили актуальні зміни податкової системи, акцентуючи увагу на нюанси сплати податку на нерухоме майно та важливість висвітлення необхідної для платників інформації.
Одразу після цього в актовій залі Бережанської РДА фахівці фіскальної служби зустрілись із представниками місцевого бізнесу, а також провели семінар для бухгалтерів та підприємців краю. Вступне слово належало заступнику начальника фіскальної служби Тернопільщини Надії Лопатинській.
«Дуже рада бачити усі присутніх у цьому залі. Пройшов рік, як ми з вами зустрічалися, новий рік - нові зміни до податкового законодавства. Я переконана, що з основними податковими новаціями ви вже знайомі, працюєте з ними, але погодьтесь, що в процесі роботи у вас виникали, та й продовжують виникати запитання, які потребують консультацій і нагального вирішення. Саме з цього приводу найкращі спеціалісти Головного управління ДФС у Тернопільській області сьогодні у цьому залі. Тому запитуйте, цікавтесь та отримуйте належні консультації, адже, як я завжди кажу, найгірше запитання це те, яке не поставили», - звернулась до учасників заходу Надія Михайлівна.
Крім цього, вона додала, що у Міністерстві фінансів України опрацьовується новий проект Податкового кодекс України, а, отже, це знову ж нововведення, нові проблемні запитання.
Згодом у цьому ж приміщенні спеціалісти проконсультували присутніх з актуальних питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оподаткування податком на прибуток, ПДВ, податком на доходи фізичних осіб, акцизним податком, розповіли про новації в оподаткуванні ресурсних, рентних та місцевих податків та особливості справляння плати за землю.

Відповідно до п.п «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника при зміні суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).
Згідно з абзацом третім п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації таким платником податку.
У такому випадку постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Свято Першого дзвоника - чи не найважливіше в житті кожної людини. Хтось цього дня вже вкотре поспішає до школи, хтось прагне освіжити в пам’яті зворушливі спогади про минулі шкільні роки, хтось несе запашні квіти, щоб привітати свою першу вчительку, яка на довгі роки залишилася в серці, а для когось цей рік буде завершальним.
Традиційно з нагоди свята на лінійку у Теребовлянському навчально-реабілітаційному центрі зібралися учні, батьки та вчителі. З квітами та у національному вбранні зустріли школярі перший день нового навчального року.
Багато теплих слів лунало в цей день від директора закладу Марії Кацан, вчителів перших класів, батьків, першачків та представників бізнесу, зі словами благословення звернулися до учнів та вчителів всечесні отці. До привітань також долучилася перший заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Марія Мельник, вручивши подарунковий сертифікат на отримання шкільної дошки.
«Бажаю усім школярам підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. Вчіться, щоб знати, діяти, жити. Ростіть здоровими, досягайте високих результатів у навчанні та завжди будьте активними у громадському житті.
Також з найщирішими словами подяки звертаюся до вчителів, які щедро діляться своїми знаннями, плекають справжніх патріотів нашої держави», – сказала Марія Мельник.
Завершилося свято гомінким дзвінком, що сповістив про старт нового навчального року та запросив завзятих школярів за парти.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно з п. 76.1 ст.76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 розділу І Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165 із змінами і доповненнями, камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, рекомендовано проводити протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено ПКУ), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Сектор організації роботи

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (далі – Декларація).
Згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають, зокрема у власності юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого та другого п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України. Підпунктом «г» п 30.9 ст. 30 Податкового кодексу України визначено, що податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору. Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків.
Нормами Податкового кодексу України не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за об’єкти житлової/нежитлової нерухомості, з яких податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не сплачується через застосування податкових пільг.
Відтак юридичні особи, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, мають право на пільги у вигляді звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відображають в Декларації такі об’єкти нерухомості на загальних підставах. При цьому, в табличній частині Декларації колонки з 7 «Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника» по 11 «IV квартал» не заповнюються та прокреслюються.

Відповідно до п.п. «а» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є:
- операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України;
- ввезення товарів на митну терииторію України.
Пунктом 194.1 ст. 194 ПКУ визначено, що операції, зазначені у ст. 185 ПКУ, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ – 20 відсотків, яка є основною.
Згідно з п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків.
Тобто, для застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів такі лікарські засоби мають бути:
- дозволені для виробництва і застосування в Україні;
- внесені до Державного реєстру лікарських засобів.
Таким чином, якщо лікарські засоби не дозволені для виробництва і застосування в Україні та/або їх виключено з Державного реєстру лікарських засобів, операції платника ПДВ з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України таких лікарських засобів оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Cектор організації роботи
01.09.16

Відповідно до п.3.6 гл.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім’я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис «За довіреністю».
При видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред’явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Довіреність залишається в касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості.

У поточному році платники податку на нерухоме майно сплатили до місцевих бюджетів області 17,6 мільйонів гривень, що становить 174,1% прогнозного показника.
Нагадаємо, що законодавством передбачено оподаткування нерухомості, для квартир, площа яких перевищує 60 м2, а для будинків – 120 м2. Однак органи місцевої влади можуть затверджувати розмір податку від 0% до 3% мінімальної заробітної плати за 1 м2 об’єкта житлової чи нежитлової нерухомості.

Державна фіскальна служба України наказом від 18.07.2016 №633 внесла зміни до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків. Відтепер при виявленні порушень податкового, валютного чи іншого законодавства, за якими сума завданої державі шкоди є достатньою для притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальні провадження розпочинатимуться, якщо такі податкові повідомлення-рішення набудуть статусу «узгоджених» після адміністративного та/або судового оскарження.
Нагадаємо, раніше слідчі мали право розпочинати кримінальні провадження на підставі результатів податкових перевірок, навіть, якщо вони знаходилися на оскарженні в судах.
Слідчим підрозділам фінансових розслідувань матеріали перевірок для прийняття рішення згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України (крім випадків, визначених пунктом 36 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу) передаватимуться виключно після узгодження грошових зобов’язань (зменшення бюджетного відшкодування), вимог та рішень щодо єдиного внеску. При цьому терміни передачі матеріалів – протягом 20 робочих днів, наступних за днем узгодження прийнятих за їх результатами податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Тобто зареєстрована в установленому порядку фізична особа-підприємець, яка до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подала заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, до першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася її державна реєстрація, перебуває на загальній системі оподаткування та подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування.

Відділ організації роботи

З 1 серпня 2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 року №364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю» (далі – Постанова №364), якою впроваджено систему інформаційного обміну між митницями ДФС, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (далі – Система).
Система представляє собою єдину електронну базу даних, яка дозволяє різним службам контролю і митницям ДФС в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон України, та про результати його державного контролю, у випадку здійснення електронного декларування.
Постановою №364 передбачено, що для проходження видів державного контролю підприємство подає скановані копії документів разом з електронним повідомленням з дотриманням вимог застосування електронно-цифрового підпису.
Уповноважена посадова особа контролюючого органу протягом чотирьох робочих годин з моменту отримання електронного повідомлення i сканованих документів повинна прийняти рішення про завершення відповідного державного контролю або про необхідність проведення додаткового огляду чи інших дій.
У випадку відсутності будь-яких рішень та дій контролюючих органів впродовж чотирьох годин після отримання від підприємства електронного повідомлення i сканованих копій документів Система автоматично формує рішення про здійснення відповідного виду державного контролю, яке є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відділ організації роботи

Упродовж січня-липня платники Тернопільщини перерахували до бюджету 940,7 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 60,4 млн грн більше за очікувані показники. Виконання бюджетного призначення становить 106,9%.
За підсумками липня поточного року на соціальні гарантії направлено 135,3 млн грн ЄСВ, додатково надійшло 4,3 млн гривень.
Варто нагадати, що з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який вніс зміни в адміністрування ЄСВ, суттєво зменшивши навантаження на фонд заробітної плати. Зокрема, для всіх роботодавців встановлена єдина ставка єдиного соціального внеску – 22% до бази нарахування (раніше вона складала від 36,2 і до 49,7% відповідно до класу професійного ризику); максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, скасовано утримання ЄСВ із заробітної плати (доходу) робітників, яке складало 3,6%.

Відділ організації роботи

Нагадаємо, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок).
Уточнюючий податковий розрахунок подається при необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку).
При поданні уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку).
Відповідно до п. 4.4 Порядку порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Коригування показників розділу I:
- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;
- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;
- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 вказується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.
Коригування показників розділу II:
- підрозділ «Оподаткування процентів»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
- підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
- підрозділ «Військовий збір»:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Сектор організації роботи

Статтею 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. При реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Згідно з п.2 ст.107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Отже, порядок визначення об`єкта оподаткування базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності.
Фінансовий результат до оподаткування, зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
Порядок відображення в бухгалтерському обліку та звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злитті підприємств, а також розкриття інформації про об’єднання підприємств встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств» (далі – П(С)БО19).
Згідно з п. 5 П(С)БО19, якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активів іншим підприємством (покупцем) ліквідується, то, починаючи з дати придбання, покупець відображає в балансі активи та зобов’язання придбаного підприємства та будь-який гудвіл, що виникає в результаті придбання.
Отже, витрати за зобов’язаннями, що передаються правонаступнику у разі реорганізації шляхом приєднання та по яких дата визнання підприємством, що ліквідується, не настала, виникають у правонаступника, який враховує їх при формуванні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за правилами бухгалтерського обліку.
Однак фінансовий результат до оподаткування платника податку - правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акта, оскільки норми ПКУ в редакції, чинній з 01.01.2015, не передбачають положень, що надають право платникам при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податку, його податкових збитків.

З початку року доходи місцевих бюджетів Тернопільщини отримали 1 млрд 93,4 млн грн податкових платежів. Це на 184,2 млн грн більше від очікуваного та на 354,4 млн грн більше за відповідний період минулого року. Зокрема, у липні доходи місцевих бюджетів склали 189,6 млн грн. Порівняно з минулорічним липнем забезпечено приріст надходжень на 64,7 млн грн або на 51,9%.
Як зазначає начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, лідер податкових надходжень до місцевих бюджетів – податок на доходи фізичних осіб, його протягом січня-липня надійшло 632,5 млн гривень, додатково забезпечено надходження 105,6 млн грн. Суб’єкти малого підприємництва сплатили 140,2 млн грн єдиного податку, що на 26,9 млн грн більше від очікуваного.
Надходження акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів з початку 2016 року склали 135,3 млн гривень, додатково місцеві бюджети отримали 3,2 млн гривень. Прогнозний показник виконано на 102,4%.

Після постачання товарів/послуг може здійснюватися будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Отже, складання розрахунку коригування до податкової накладної, до якої вже складався розрахунок коригування, здійснюється з урахуванням показників попереднього розрахунку коригування.

Після постачання товарів/послуг може здійснюватися будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Отже, складання розрахунку коригування до податкової накладної, до якої вже складався розрахунок коригування, здійснюється з урахуванням показників попереднього розрахунку коригування.

До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
2) податкова адреса суб’єкта господарювання;
3) місце провадження господарської діяльності;
4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;
5) ставка єдиного податку та група платника податку;
6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності;
9) дата анулювання реєстрації.
Відзначимо, що внесення таких відомостей передбачено п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку при зміні відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
При зміні відомостей, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
Отже, відомості про зміну видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку третьої групи вносяться до реєстру платників єдиного податку не пізніше одного робочого дня з дня надходження заяви про зміну видів господарської діяльності.

Сектор організації роботи

У січні-липні до Зведеного бюджету платники Тернопільщини перерахували 1 млрд 818,3 млн грн, що на 225,6 млн грн або на 14,2% більше, ніж за відповідний період минулого року. Індикативні показники виконано на 117,3%, додатково надійшло 268,3 млн гривень.
Зокрема, як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, надходження до державного бюджету сягнули 725 млн грн і становлять 113,1% прогнозних показників. У розрізі основних бюджетоутворюючих платежів надійшло 294,7 млн грн податку на додану вартість, 86,1 млн грн податку на прибуток та 18,9 млн гривень акцизного податку.
Місцеві бюджети за сім місяців цього року отримали 1 млрд 93,4 млн гривень, приріст надходжень відповідно до очікуваного показника становить 184,2 млн гривень. Порівняно з січнем-липнем минулого року надійшло на 354,4 млн грн або 48% більше коштів.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Нагадаємо, що форма Податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715. Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування - викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.
Враховуючи викладене, якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати декларацію з позначкою «уточнююча» та Додаток (и) до неї з позначкою «уточнюючий».
За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з Додатками(ом), в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.
У декларації та Додатку (ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі не заповнення рядка через відсутність значення - він прокреслюється (при поданні в паперовому вигляді) або не заповнюється (при поданні засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.
Зокрема, в уточнюючій декларації та Додатку (ах) до неї зазначаються:
- у рядку 1.1 – податковий (звітний) період, в якому подається уточнююча декларація та додаток (ки) до неї;
- у рядку 1.2 – податковий (звітний) період, за який виправляються виявлені помилки.
Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 4,5,6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 декларації відповідно.
До картки особового рахунку платника податків із Додатка (ів) переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:
- рядку 5.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 4 > р. 5), то (р. 4 – р. 5);
- рядку 5.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 5 > р. 4), то (р. 5 – р. 4);
- рядку 7 – сума штрафу (р. 5.1 x р. 6);
- рядку 8 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ з урахуванням п.п. «а» п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

Сектор організації роботи

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 29 липня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 №544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі – Наказ №544).
Відзначимо, що даним документом затверджено:
- форму Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності;
- форму Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7;
- порядок розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво.
Відповідно втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 25 червня 2013 року №610 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво».
З текстом Наказу №544 можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Відповідно до п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Згідно з п.56.9 ст.56 ПКУ керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п.56.8 ст.56 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п.56.8 ст.56 ПКУ.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

З 1 серпня 2016 року до 31 грудня 2018 року відповідно до Закону України від 31 травня 2016 року №1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» істотно зменшаться ставки акцизного податку на іноземні вживані автомобілі.
Відтак законом встановлені наступні ставки акцизного податку:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД Ставка податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні)
8703 Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі:
- інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом:
8703 21 - - з робочим об’ємом циліндрів двигуна не більш як 1000 куб. см:
8703 21 90 - - - що використовувалися 0,102 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна
8703 22 - - з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 1000 куб. см, але не більш як 1500 куб. см:
8703 22 90 - - - що використовувалися 0,063 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна
8703 23 - - з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 1500 куб. см, але не більш як 3000 куб. см:
8703 23 90 - - - що використовувалися:
8703 23 90 11 8703 23 90 13 - - - - з об’ємом циліндрів двигуна понад 1500 куб. см, але не більш як 2200 куб. см 0,267 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна
8703 23 90 31 8703 23 90 33 - - - - з об’ємом циліндрів двигуна понад 2200 куб. см, але не більш як 3000 куб. см 0,276 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна
8703 24 - - з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см:
8703 24 90 - - - що використовувалися 2,209 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна
- інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем):
8703 31 - - з робочим об’ємом циліндрів двигуна не більш як 1500 куб. см:
8703 31 90 - - - що використовувалися 0,103 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна
8703 32 - - з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 1500 куб. см, але не більш як 2500 куб. см:
8703 32 90 - - - що використовувалися 0,327 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна
8703 33 - - з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 2500 куб. см:
8703 33 90 - - - що використовувалися 2,209 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна.

Вищезазначені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони:
- мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;
- вироблені до 1 січня 2010 року;
- ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.
У випадку відчуження протягом 365 днів з дня реєстрації транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані ставки акцизного податку, визначені цим пунктом, платник податку зобов’язаний сплатити акцизний податок за такі транспортні засоби за ставками, встановленими ст. 215 Податкового кодексу України.
Водночас слід зауважити, що дані транспортні засоби також оподатковуються ввізним митом згідно з Митним кодексом України за ставками, встановленими Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VІІ «Про Митний тариф України», і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Згідно з абзацом «а» п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.
Враховуючи викладене, незалежно від того, чи минуло 1095 днів з дати виникнення податкового кредиту, оплачений залишок від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається в податковій декларації з ПДВ, до повного його погашення.

Сектор організації роботи

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.
Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних у ЄРПН здійснюється платником ПДВ протягом п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Пунктом 120 1.2 ст. 120 1 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Отже, згідно із загальним правилом реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.

Податкова декларація екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715.
Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування - викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Податкової декларації не додається.
У графі «Порядковий №» Податкової декларації зазначається номер Податкової декларації арабськими цифрами, починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання кількості поданих з початку року Податкових декларацій.
У графі «Порядковий № Податкової декларації» додатків (розрахунків) до Податкової декларації зазначається номер Податкової декларації, до якої додаються такі додатки (розрахунки).
У графі «Розрахунок №» додатків до Податкової декларації арабськими цифрами зазначається порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання.
Порядковий номер кожної наступної Податкової декларації (звітної, звітної нової, уточнюючої), поданої платником екологічного податку протягом календарного року до контролюючого органу, починаючи з «1» збільшується послідовно у порядку зростання. При цьому нумерація Розрахунків (додатків до Податкової декларації) здійснюється у порядку зростання кількості додатків до Податкової декларації починаючи з 1 (одиниці).

Сьогодні суспільство і тенденцiї свiтового розвитку встановлюють новi завдання задля спрощення митних процедур пiд час переміщення товарiв територiєю країни, зменшення ризикiв порушення безпеки. Відповідно, саме впровадження сучасних інформаційних технологій дозволяє зберегти дорогоцінний час для бізнесу і тим самим значно спростити та прискорити проходження митних формальностей. З цією метою Державна фіскальна служба України запровадила цілу низку безкоштовних сервісів для платників податків, скориставшись якими можна отримати необхідну послугу, довідку чи інформацію не виходячи з офісу чи дому.
Одним з таких є електронний сервіс «Митна статистика», який створений з метою ознайомлення із статистичною інформацією в тій чи іншій сфері, обсягами торговельних операцій України з іншими країнами тощо.
Зокрема, на Тернопільщині протягом першого півріччя цього року зовнішньоекономічні операції проводились з торговельними партнерами із 64 країн світу – найчастіше з Польщею, Німеччиною, Білорусією, Італією та Великобританією.
Окрім цього, функціонує сервіс «Електронна митниця». Він призначений для введення декларантами в автоматизовану систему митного оформлення електронних копій митних декларацій на паперовому носії та/або електронних копій декларацій митної вартості з використанням знімних носіїв інформації та фіксування дати й часу їх подання.
Так, за підсумками роботи першого півріччя 2016 року фахівцями Тернопільської митниці ДФС оформлено 10 528 митних декларацій, в тому числі 4 136 митних декларацій – в режимі «Імпорт», 4 188 – в митному режимі «Експорт» та 2 204 митні декларації оформлено в інших митних режимах.

Відділ організації роботи

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Передбачені п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Податкового кодексу України.
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі – Порядок), у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов’язань платника податків та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Податковим кодексом України, за наслідками таких перевірок (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення складається за формою «Р» (додаток 2 до Порядку).

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Якщо після отримання коштів та складання податкової накладної відбувається повернення суми попередньої оплати (авансу)/повернення товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.
У табличній частині такого розрахунку коригування зазначаються, зокрема, в розділі Б:
- в графі 1 – номер рядка податкової накладної, що коригується;
- в графі 2 - причина коригування (наприклад: повернення попередньої оплати/повернення товарів);
- в графі 7 «Коригування кількості, зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» вказується кількість (об’єм, обсяг) непоставлених/повернутих товарів/послуг зі знаком «-»;
- графа 9 «Коригування вартості, зміна ціни (-) (+)» та графа 10 «Коригування вартості, кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими.
Показники, що зазначались в графах 3, 4, 5, 6, 8, 11 та 12, залишаються незмінними.
У графі 13 вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ) зі знаком «-».
Залежно від того, як оподатковувалась ПДВ така операція (за основною ставкою, ставками 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), продавцем заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або при наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Нагадаємо, що згідно з п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, який передбачає, що платник єдиного податку звільняється від сплати низки податків, у т.ч. податку на прибуток (п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Право перебувати на цій системі мають суб’єкти господарювання, які дотримуються критеріїв, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зокрема юридичні особи, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.
Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи юридичної особи надається щокварталу із зазначенням об’єктів оподаткування наростаючим підсумком (п. 294.1 ст. 294, п. 296.7 ст. 296 ПКУ).
Щоквартальне відображення факту не перевищення встановленого обсягу доходу у податковій декларації є показником, який підлягає декларуванню суб’єктом господарювання як платником єдиного податку.
При перевищенні з початку календарного року встановленого обсягу доходу 5 млн. грн суб’єкт господарювання зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (частина третя п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Таким чином, щоквартальне декларування показника дотримання критерію щодо не перевищення встановленого обсягу доходу 5 млн. грн визначає податковий (звітний) період, у якому відбулося перевищення допустимої суми доходу, а також період, у якому суб’єкт господарювання має перейти на сплату інших податків і зборів, тим самим забезпечується контроль правомірності перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.

Впродовж січня-червня платники забезпечили сплату до Зведеного бюджету України 90,8 млн грн податку на прибуток, в т. ч. до державного бюджету – 81,1 млн грн, місцевих бюджетів – 9,7 млн грн.
Індикативний показник доходів загального фонду виконаний на 110,2%, до державного бюджету – на 104,3%, місцевих бюджетів – на 208,9%. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Сергій Господарик.
До загального фонду зведеного бюджету з початку року сплачено 5,4 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, індикативний показник доходів загального фонду виконаний на 196,2%. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій збільшились на 4,7 млн гривень.

Відділ організації роботи

Застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Нагадаємо, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV ПКУ.
Слід зазначити, що п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, при здійсненні яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (пп. 5 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).
Тобто юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин (незалежно від їх приналежності до загальнодержавного або місцевого значення), не може бути платником єдиного податку третьої групи.

Відділ організації роботи

Згідно з п. 2 ст. 14 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) центри сервісного обслуговування зобов’язані при виході з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.
Відзначимо, якщо термін неподання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв’язку не перевищує 7 робочих днів та при цьому наявні відповідні документи, які підтверджують факт пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії чи ремонт модему, то відповідальність за неподання такої звітності до суб’єкта господарювання не застосовується.
При цьому суб’єкти господарювання мають право вимагати від центрів сервісного обслуговування, енергопостачальних компаній та операторів зв’язку дотримання норм чинного законодавства щодо термінів усунення причин, які призводять до неподання контрольно–звітної інформації по РРО до Державної фіскальної служби України.
Нагадаємо, що з 1 січня 2016 до суб’єктів господарювання, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді та не забезпечують подання до органів ДФС звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, за рішенням відповідних органів ДФС, застосовується фінансова санкція у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 9 ст. 17 Закону №265).

Нагадаємо, що відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 ПКУ (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Підпунктом 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що суми ПДВ, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок №11), суми ПДВ, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні відповідного сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг.
Підпунктом 1 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21) визначено, що при заповненні рядка 18.2 податкової декларації з ПДВ з позначкою «0121»,«0122»,«0123» (далі – декларація) обов’язковим є зазначення реквізитів спеціального рахунку сільськогосподарського підприємства.
Якщо у суб’єкта спеціального режиму оподаткування реквізити спеціального рахунку сільськогосподарського підприємства, на який підлягають зарахування суми ПДВ, змінились до граничного терміну подання звітності з ПДВ, то такому платнику податку необхідно до граничного терміну подання звітності з ПДВ подати до контролюючого органу нову звітну податкову декларацію з ПДВ з позначками «0121»,«0122»,«0123» із зазначенням у такій звітності нових реквізитів спеціального рахунку сільськогосподарського підприємства.
Якщо зміни реквізитів спеціального рахунку сільськогосподарського підприємства відбулися після граничного терміну подання звітності, то нові реквізити такого рахунку необхідно відобразити у податковій звітності з ПДВ з позначками «0121»,«0122»,«0123» за наступний звітний період. Уточнення реквізитів спеціального рахунку сільськогосподарського підприємства шляхом подання уточнюючого розрахунку не здійснюється.

З початку року до територіальних органів ДФС у Тернопільській області надійшло 83 письмових звернення від 92 громадян, що на 27 звернень більше ніж торік. Серед листів – 76 заяв (91,6%) та 7 скарг (8,4%), у т.ч. 2 колективних звернення від 11 громадян.
Переважно письмові звернення адресували ГУ ДФС в області (44 звернення або 53%), Тернопільській ОДПІ (31 звернення), Кременецькій ОДПІ (3 звернення), Чортківській та Козівській ОДПІ (по 2 звернення), Збаразькій ОДПІ (1 звернення).



Серед авторів письмових звернень 15 підприємців, 6 пенсіонерів, 2 працівники органів ДФС (у т.ч. колишніх), 2 фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, держслужбовець, журналіст, суддя, а по 64 громадянах соціальний стан авторів звернень не визначено.
За тематикою найбільше звернень надійшло з інформуванням про ухилення від сплати податків – 19 звернень (22,9%), з питань, пов’язаних із проведенням контрольно-перевірочної роботи – 15 звернень (18%), щодо ліцензування певних видів господарської діяльності – 9 звернень (10,8%).
Із отриманих звернень розглянуто у встановлений законом термін 75 звернень, ще 8 звернень перебувають на виконанні, термін розгляду по яких не настав. За результатами розгляду 75 письмових звернень фахівці органів ДФС області надали роз’яснення по 21 зверненню, 36 звернень вирішено позитивно, по 7 зверненнях надано відмову у їх задоволенні, 8 звернень перенаправлено за належністю, а 3 звернення не підлягають розгляду.
Крім цього, 32 громадян, серед яких здебільшого підприємці, а також і пенсіонери, безробітні та журналіст, побували на особистих прийомах, які провели посадовці Державної фіскальної служби Тернопільщини. Зокрема, начальник ГУ ДФС у Тернопільській області поспілкувався з платниками на 2 особистих прийомах, його заступники – на 7, інші посадові особи ГУ ДФС області – на 8, решта особистих прийомів провели посадові особи районних ОДПІ.

Здебільшого громадян цікавили питання щодо адміністрування податку на доходи фізичних осіб – 6, ПДВ, податкової звітності та плати за землю – по 4, акцизного податку – 3 звернення, решта – з інших питань.
Як результат проведених зустрічей громадянам надано 15 усних роз’яснень, 17 питань вирішено позитивно.
Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна за номером (0352) 43-46-33, а ознайомитись, хто з керівництва і коли приймає, можна на субсайті Територіальних органів ДФС у Тернопільській області.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
- здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
- надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Нагадаємо, що Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.
У податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій при здійсненні поставки товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ), суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті.
Якщо до Z-звіту включено суму поставки платнику ПДВ, на таку операцію було складено окрему податкову накладну, така сума поставки та відповідно сума ПДВ до зведеної податкової накладної, складеної за щоденними підсумками операцій, не включається.

Наказом ДФС України від 16.06.2016 р. №535 „Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій” затверджено нову редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, які дозволені до використання суб’єктами господарювання усіх форм власності.
Зокрема, до оновленого Державного реєстру включено модель реєстратора розрахункових операцій КСТ-В1 з версією внутрішнього програмного забезпечення В1-1 (позиція 71 Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій). Зазначена модель є спеціалізованим електронним контрольно-касовим реєстратором операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відділ організації роботи

Юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо відповідає вимогам, встановленим главою 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).
Згідно з п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
Тобто частка засновників у розмірі не менше 75 відсотків статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам – платникам єдиного податку.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи може вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).
При цьому варто враховувати наступне. Придбання та продаж юридичною особою платником єдиного податку третьої групи корпоративних прав інших юридичних осіб на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.
Зокрема, п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва.

Підпунктом 14.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання є податковим боргом.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є, зокрема, суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі – Порядок №569), передбачено, що суми ПДВ, зазначені в податковій звітності, перераховуються до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 ПКУ, з електронного рахунка платника податку (п. 19 Порядку № 569).
Пунктом 22 Порядку № 569 визначено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань:
1) платник податку у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка;
2) Державна казначейська служба (далі – Казначейство) перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 ПКУ, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 ПКУ коштів, що перераховуються на електронний рахунок.
Таким чином, для погашення податкового боргу з ПДВ, що виник у зв’язку з недостатністю коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, платник податку повинен поповнити свій електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. По мірі надходження коштів на електронний рахунок Казначейством такі кошти перераховуються до бюджету та зараховуються в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.
Згідно з п. 9 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 2) подається платниками при наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).

Відповідно до п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Нагадаємо, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 133.4.1 п.133.4 ст. 133 ПКУ).
Главою 1 розділу XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 мільйонів гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Крім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, встановлене п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Отже, юридична особа, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, може обрати третю групу спрощеної системи оподаткування при дотриманні вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови виключення її з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Щомісяця провідні спеціалісти Головного управління ДФС у Тернопільській області в рамках проведення «Дня району» та задля підвищення рівня податкової обізнаності серед громадськості та бізнес-спільноти відвідують різні куточки нашого краю. Саме з цією метою вчора працівники відомства разом із заступником начальника відомства Сергієм Господариком побували у Підволочиську.
За традицією захід розпочався зустріччю заступника начальника фіскальної служби області із журналістом місцевої газети «Гомін волі». За «круглим столом» у приміщенні Підволочиського відділення Кременецької ОДПІ присутні обговорили низку питань стосовно податкових новацій, акцентуючи увагу на важливості оперативного висвітлення актуальних податкових змін у засобах масової інформації.
Після діалогу із представником районної газети в актовій залі Підволочиського відділення Кременецької ОДПІ відбувся семінар для платників, представників бізнесу та громадськості. Його вітальним словом розпочав Сергій Господарик.
Сергій Степанович коротко ознайомив присутніх із основними положеннями концепції реформування податкової системи та змінами в порядку оподаткування пенсій, які наберуть чинності вже з 1 липня цього року.
Детальніше про ті та інші податкові новації, а саме про актуальні зміни податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зміни в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб, акцизним податком, податком на прибуток, ПДВ, а також про нове в оподаткуванні ресурсних, рентних та місцевих податків, особливості справляння плати за землю розповіли лектори ГУ ДФС у Тернопільскій області.
Після інформування громади Підволочищини стосовно вищевказаних новацій працівники служби надали грунтовні відповіді на запитання, які турбували платників району.

Відділ організації роботи
Головного управління ДФС у Тернопільській області

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правові актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.
Тобто доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є сума, перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу, що надійшла на розрахунковий рахунок.

Податкові злочини, зокрема, умисне ухилення від сплати податків, належать до складної категорії кримінальних проваджень, розслідування яких вимагає значних трудових і матеріальних ресурсів, а також часу. Насамперед це зумовлено, як правило, необхідністю дослідження значної кількості документів та господарських операцій, проведених по всій Україні (а іноді і за її межами) протягом кількох років (суми завданих збитків у провадженнях складають мільйони гривень).
Збір доказової бази, в тому числі отримання слідчим документів, на даний час є досить тривалою процедурою, що передбачена чинним кримінальним процесуальним законодавством. Про недосконалість в цьому плані чинного КПК України все частіше заявляють керівники різних правоохоронних органів, в тому числі НАБУ. Наприклад, процедура отримання судового рішення та здійснення на його підставі тимчасового доступу до банківських документів, здебільшого, триває більше місяця.
Майже у всіх кримінальних провадженнях про податкові злочини проводяться експертні дослідження (почеркознавчі, економічні, технічні, будівельні, товарознавчі тощо). Збір матеріалів для проведення таких досліджень теж вимагає значного часу, а проведення самих експертиз зазвичай триває кілька місяців.
Як зазначив начальник Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Тернопільській області Олег Буць, здебільшого при проведенні розслідування кримінальних проваджень платники податків (а точніше неплатники), операції яких досліджуються, вчиняють заходи щодо перешкоджання слідству (ненадання відомостей, документів, їх приховування, неправдиві свідчення або відмова давати показання, невиконання законних вимог слідчого та судових рішень тощо), що особливо ускладнює встановлення істини та прийняття об’єктивного рішення і відповідно продовжує тривалість слідства.
Для прикладу, працівники СУФР ГУ ДФС у Тернопільській області у березні цього року завершили досудове розслідування та спрямували до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох осіб, які в складі організованої групи ухилились від сплати податків на суму понад 7 млн грн. При цьому, розслідування злочину тривало 1 рік та 8 місяців.
Нерідко, зазначає О.Буць, одним із способів тиску на орган розслідування з метою уникнення відповідальності за скоєне є надання неправдивих відомостей громадськості, в тому числі й через засоби масової інформації, про так би мовити «тиск на бізнес» з метою отримання неправомірної вигоди. Однак, переконані в ГУ ДФС, у таких випадках необхідно діяти згідно з чинним законодавством, тобто повідомляти про факти вимагання хабара відповідним компетентним органам.
Варто зазначити, що незважаючи на те, що розслідування податкових злочинів є складною і трудомісткою діяльністю, економічний ефект від діяльності підрозділів податкової міліції значний. Адже тільки в 2015 році всіма правоохоронними органами області, які борються з економічною злочинністю, державі та місцевим бюджетам відшкодовано збитки в сумі 7,95 млн грн, з яких 95% - по кримінальних провадженнях Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області.

Відповідно до статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.
Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Так, суб’єкту господарювання, щоб стати „спрощенцем” необхідно подати до контролюючого органу заяву, яка подається за вибором платника податків, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 „Спрощена система оподаткування, обліку та звітності” розділу XIV ПКУ.
Отож, щоб перейти на спрощену систему оподаткування з третього кварталу 2016 року необхідно подати заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік не пізніше 15 червня 2016 року.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.
Під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Відповідно до п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.
Таким чином, cуб’єкт господарювання, який отримує воду від первинного водокористувача у цистернах і інших ємкостях, відповідно до договору на поставку води з встановленими лімітами, при продажі такої води дитячим садочкам, бюджетним установам, населенню, іншим суб’єктам господарювання на підставі договорів купівлі-продажу/надання послуг, є платником рентної плати за спеціальне використання води за обсяги фактично отриманої ним води від первинного водокористувача.

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов’язаннях.
При постачанні підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у графі 3 додатка 1 до податкової накладної вказується код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Тобто додаток 1 до податкової накладної заповнюється при здійсненні часткової поставки товарів/послуг, якщо частка товару не має відокремленої вартості (наприклад, часткова поставка окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, поставка частини меблевого гарнітура, на який установлено єдину ціну тощо) та містить перелік (номенклатуру) частково поставлених товарів.
Наприклад: у додатку 1 до податкової накладної при постачанні платником податку окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, до графи 2 - записуються найменування окремих вузлів складного обладнання, що поставлені, в графі 9 – одиниця виміру шт., в графі 10 – кількість кожного найменування окремих вузлів складного обладнання, у графах 11–12 – відображаються аналогічні дані щодо не відвантажених частин окремих вузлів складного обладнання. При остаточному постачанні частин цього обладнання графи 11-12 не заповнюються.
При цьому в графах 4–8 зазначаються дані щодо повного постачання обладнання.
При отриманні попередньої оплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується лише податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов’язаннях. Наприклад, у випадку отримання передоплати за вказане обладнання платником податку заповнюється податкова накладна, у графі 6 якої зазначається кількість обладнання, пропорційна сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.
Коли після отримання попередньої оплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткове постачання товарів, податкова накладна виписується на різницю між повною вартістю товарів/послуг та отриманою передоплатою, а додаток 1 заповнюється виходячи з переліку (номенклатури) частково поставлених товарів/послуг.

З початку року до територіальних органів ДФС області надійшло 42 інформаційних запити, що на 10 запитів більше, ніж за чотири місяці минулого року.
Переважно запити адресували ГУ ДФС в області і Тернопільській об’єднаній ДПІ (по 16), Кременецькій (5), Збаразькій та Гусятинській (по 2), Козівській ОДПІ (1 запит).



19 запитів надійшли поштою, а 23 – засобами електронного зв’язку. Серед запитувачів – 16 громадян, 23 юридичні особи та 3 представників засобів масової інформації.
Користується популярністю інформація про обсяги надходжень податків та зборів до бюджету, результати проведеної контрольно-перевірочної роботи, терміни подання податкової звітності та сплати платежів, нараховані та сплачені суми, стан розрахунків з бюджетом, відомості з декларацій державних службовців.
За результатами розгляду фахівці органів ДФС області на 21 запит надали вичерпні відповіді, по 7 запитах надано відмову у наданні інформації, ще 14 запитів надіслано належному розпоряднику інформації.

Статтею 1000 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦКУ).
При передачі товару від комітента (довірителя) до комісіонера (повіреного) у межах договору комісії (доручення) не передбачено переходу права власності на такий товар, тому така операція не є продажем.
Якщо комісіонер (повірений) реалізує товар покупцю (тобто третій особі), відбувається перехід права власності від комітента (довірителя), який у цьому випадку є власником такого товару, до покупця. Така операція вважається продажем.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання; роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно зі ст. 15 Закону оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснювати суб’єкти господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
Таким чином, ліцензії на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами у разі реалізації такої продукції за договорами доручення або комісії повинен отримати як повірений або комісіонер, так і довіритель або комітент.

На обліку в органах ДФС області налічується 63 тис. 97 основних платників податків, з яких 20 тис. 955 юридичних осіб та 42 тис. 350 фізичних осіб – підприємців. У квітні на податковий облік взято 353 платники податків, в тому числі 80 юридичних осіб та 273 фізосіб – підприємців, а припинили займатися підприємництвом 130 платників (25 юросіб та 166 підприємців).
У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків обліковано 1 млн 88 тис. 527 фізичних осіб, зокрема 3 тис. 180 іноземців та 4 тис. 328 тих, хто відмовився від реєстраційного номера облікової картки платника податку. З початку цього року вже зареєструвалися 4 тис. 155 фізосіб та 84 іноземці.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, до податкового кредиту включаються чеки, сума отриманих товарів/послуг за кожен день перебування особи у відрядженні по яких сукупно не перевищує 200 гривень (без урахування податку).

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Статтею 9 Закону №265 визначено перелік господарських операцій, при виконанні яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та РК. Даний перелік не включає в себе надання послуги, у тому числі фінансових у сфері кредитування.
Згідно з п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі – Закон №2664) фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать, зокрема, кредитні спілки (п. 1 частини першої ст. 1 Закону №2664).
Враховуючи викладене вище, при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону №265.
Водночас РРО не застосовується при здійсненні розрахунків виключно через банківські установи.

Сектор організації роботи

У рамках адміністрування податку на додану вартість в електронному сервісі «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) платники мають можливість:
- отримати в режимі он-лайн дані реєстру платників ПДВ;
- надіслати в електронному вигляді заявку на реєстрацію платником податку на додану вартість, запит для отримання витягу з реєстру платників ПДВ;
- переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом;
- зареєструвати податкові накладні та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- користуватись сервісами системи «Електронного адміністрування ПДВ» (переглянути проведені операції в системі СЕА ПДВ та отримати інформацію про рух коштів на електронному рахунку).
Переглянути відеоінструкцію з користування ЕКП можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materi/2964.html.

Конституцією України визначено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, визначених законом (стаття 67).
Податковий кодекс України (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 38 ПКУ передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Пунктом 126.1 статті 126 ПКУ передбачено, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 31 підрозд. 10 розділу XX ПКУ за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.
Вказаною нормою не передбачене звільнення від штрафних (фінансових) санкцій при несплаті узгоджених сум грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ. При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Нагадаємо, що форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі - Порядок №1307).
Згідно з вимогами п. 12 Порядку №1307 при складанні податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:
- у рядку «Індивідуальний податковий номер продавця» відображається умовний ІПН «500000000000»;
- у рядку «Постачальник (продавець)» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент);
- у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.
Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку №1307.

Вишиванки, квіти, гучні оплески, щирі усмішки та сльози радості. Саме таким запам’ятали цей день усі, хто був присутнім на святі Останнього дзвоника у Теребовлянському навчально-реабілітаційному центрі, де навчаються дітки з особливими потребами.
На святкову лінійку з нагоди завершення навчального року до своїх підшефних завітали перший заступник Головного управління ДФС у Тернопільській області Марія Мельник та голова Тернопільської обласної Ради Всеукраїнської професійної спілки працівників органів ДФС Оксана Наконечна.
Вихованці центру поєднали це свято ще з одним – Днем матері, тому підготовлених танцювальних та сценічних номерів, пісень, а відтак хорошого настрою, було удвічі більше.
«Щоразу, коли ми зустрічаємося з нашими підшефними, слухаючи, як співають дітки, яким важко вимовляти кожне слово, які не чують, проте так гарно танцюють, мимоволі забуваються щоденні клопоти та турботи. Щирі дитячі усмішки, гарний настрій та завжди відкриті для добра серця змушують сприймати світ по новому. Тому ми з радістю допомагаємо цьому закладу», – прокоментував начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.
Зважаючи на цей особливий день, за досягнення значних успіхів у навчанні найкращих учнів школи нагородили почесними грамотами, а присутні вітали їх бурхливими оплесками.
Такий теплий та гостинний прийом справив неабияке враження на гостей закладу. Звертаючись до дітей з допомогою вихователя-сурдоперекладача, перший заступник начальника фіскального відомства Марія Мельник побажала школярам гарного літнього відпочинку а випускникам – впевненості у власних силах, непохитної віри в успіх, у свою мету та щасливу долю.
«Сьогодні ми маємо нагоду низько вклонитися й вчителям. Ви, шановні педагоги, не тільки даєте цим особливим учням знання, а й формуєте їх духовно й фізично, прищеплюєте життєві принципи, допомагаєте виробити характер. Тож нехай любов, якою ви обдаровуєте своїх вихованців, сторицею вертається до вас, зігріває душі і серця», – додала Марія Василівна.
Від імені працівників фіскальної служби Тернопільщини гості подарували закладу приладдя, яке допоможе як вихователям, так і його вихованцям в організації святкових заходів.
Прощаючись зі школою, випускники заспівали для присутніх на урочистій лінійці батьків та гостей пісні мовою жестів, які можна було почути лише серцем. Завершили свято прощальним вальсом.

Ефективність бюджетного процесу залежить від усіх її учасників, починаючи з планування, встановлення і затвердження ставок, поточного адміністрування та закінчуючи контролем за повною та своєчасною сплатою належних сум податків і зборів.
В умовах децентралізації значно зростає роль та відповідальність органів влади та місцевого самоврядування, територіальних громад за наповнення бюджетів, оскільки фінансування окремих видатків передано на місцевий рівень.
Саме ці питання, а також стан виконання дохідної частини місцевих бюджетів, основні проблемні моменти, шляхи і джерела збільшення надходжень обговорили на нараді, яка днями відбулася у Бучацькій об`єднаній державній податковій інспекції.
У заході взяли участь голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна, очільник Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук, голови районних державних адміністрацій та районних рад, начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області Ігор Комендат і його заступник Сергій Господарик, начальник Бучацької ОДПІ Михайло Яцина та його заступники.
Як зазначив голова Тернопільської ОДА Степан Барна, найкращим критерієм оцінки роботи виконавчої влади та органів місцевого самоврядування є зростання рівня заробітної платні, зниження рівня безробіття та покращення добробуту кожної родини.
«Як свідчать статистичні дані, найбільший обсяг доходів місцевих бюджетів, що припадає на одного мешканця району, спостерігається у Тернопільському, Заліщицькому, Підволочиському, а найменший – Бучацькому і Монастириському районах, – констатував Степан Барна. – Маємо шукати додаткові ресурси та використовувати всі можливості для наповнення бюджетів». Таким ресурсом є легалізація робочих місць. Тож керівники райдержадміністрацій отримали доручення взяти на особливий контроль дане питання, особливо в період проведення операції «Урожай», яка незабаром розпочнеться за ініціативою ГУ ДФС. Як показав досвід проведення такої операції минулоріч, досягнуто вагомих результатів – додатково оформлено 2 211 найманих працівників, легалізовано 21,5 млн грн виплаченого доходу, додатково до бюджету надійшло 2,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 7,5 млн грн єдиного соціального внеску.
Тему продовжив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, який зазначив, що в умовах реорганізації територіальних органів ДФС шляхом укрупнення центральних офісів ОДПІ, приєднання до них відділень інших ОДПІ, важливо в цей перехідний період забезпечити якісний податковий сервіс платникам і не допустити спаду надходжень до бюджетів, особливо місцевих. На сьогодні до Бучацької ОДПІ входить 7 районів, на території яких здійснює діяльність 3620 юридичних осіб (21% від загальної чисельності по області) та 6803 – СПД фізосіб (17% від обласного показника).
«Загалом за січень-квітень прогнозні показники по надходженнях до місцевих бюджетів ми виконали на 136,4% (+151,5 млн грн). Базисними доходами для місцевих бюджетів на сьогодні є податок на доходи фізичних осіб (57% в загальних надходженнях), акцизний податок з роздрібного продажу (12-15%), єдиний податок (14%), майнові податки (12-15%). Тому і основний акцент в роботі повинен бути поставлений на освоєння резервів саме по цих платежах», – переконаний Ігор Комендат.
Хоч з початку року і спостерігається значне зростання надходжень по цих платежах (надходження ПДФО зросли в 1,5 раза, податку на нерухоме майно – в 2,5 раза, акцизного податку – в 1,7 раза, плати за землю – в 1,4 раза, єдиного податку – в 1,5 раза), цьому певним чином сприяли підвищення ставок податків та інфляційна складова, а резервна частина бази освоюється повільно.
Керівник фіскальної служби Тернопільщини також зупинився на першочергових завданнях з легалізації тіньової зайнятості та виведення з нелегального обігу підакцизної продукції. Активізувати зусилля у цих напрямах мають насамперед голови місцевих рад, адже це доходи, які залишаються у громад.

Наприкінці 2015 року ДФС спрощено процес укладання Договору, а саме платником укладається один Договір з органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати електронні документи до будь-якого органу ДФС, в якому такий платник перебуває на обліку.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Для цього додатково впроваджено електронний сервіс для платників «Управління ЕЦП».
Зазначений сервіс створений для керівників підприємств, установ та організацій, які надають своїм працівникам право підпису податкових документів, а також на тимчасове виконання обов’язків директора чи бухгалтера шляхом надання Повідомлення в електронному вигляді. Також в Повідомленні може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера.
Сформоване Повідомлення керівник обов’язково підписує своїм ЕЦП, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника.
У разі зміни місцезнаходження та отримання нових посилених сертифікатів відкритих ключів ЕЦП, платник звертається до органу ДФС за основним місцем обліку.

З початку року посадові особи територіальних органів ДФС області провели 25 особистих прийомів громадян, зокрема, начальник ГУ ДФС в області – 2, заступники начальника ГУ ДФС в області – 4, інші посадові особи ГУ ДФС в області – 7, начальники податкових інспекцій – 4, їх заступники – 7, інші посадові особи ОДПІ – 1 особистий прийом.




Здебільшого громадян цікавили питання щодо адміністрування: податку на доходи фізичних осіб – 6, податкової звітності – 4, акцизного податку – 3 звернення.
На особистий прийом до посадових осіб органів ДФС області звернулись 16 підприємців, 3 безробітних 2 бухгалтери, журналіст, директор підприємства, пенсіонер та підприємець, що здійснює незалежну професійну діяльність.
За результатом зустрічей громадянам надано 13 усних роз’яснень, 12 питань вирішено позитивно.
Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна за номером (0352) 43-46-33, а ознайомитись, хто з керівництва і коли приймає, можна на субсайті Територіальних органів ДФС у Тернопільській області.

Відділ організації роботи

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ операцій суб’єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ з надання іншим сільськогосподарським підприємствам послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу.
Відтак перелік послуг, які можуть надаватись суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):
- надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);
- надання послуг у тваринництві.
Застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу можливе за умови, що такі послуги:
- надаються особою, зареєстрованою як суб’єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ;
- повязані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві, облаштуванні ландшафту;
- надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги), оскільки сільськогосподарських послуг виключено послуги, придбані у інших осіб.
При цьому сільськогосподарська техніка не може передаватися у фінансову оренду (лізинг).
При дотриманні перерахованих вище умов обсяг постачання послуг, що надаються суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ іншим сільськогосподарським підприємствам, відображаються суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у податковій декларації з ПДВ із позначкою „0121”.
Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 20.05.2016 №17612/7/99-99-15-03-02-17 „Щодо порядку застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ”.

Відповідно до п. 57.5 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків та поштові відділення.
Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів».
Нагадаємо, що згідно з п.286.5 ст.286 ПКУ нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку, а сплачується такий податок фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5 ст.287 ПКУ).
Фізичні особи несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст.126 ПКУ.
Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст.129 ПКУ.

Сектор організації роботи

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) (п. 200.7 ст. 200 ПКУ).
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. Якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку платника податків в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо в сумах податку, задекларованих до бюджетного відшкодування, частково або повністю містяться суми податку, сплачені платником при здійсненні експортних/імпортних операцій, то такий платник податку при поданні до контролюючого органу податкової звітності з ПДВ повинен додати оригінали митних декларацій.
При цьому якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, то така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків.

Вирішення проблем тіньової зарплати залишається серед пріоритетних напрямів роботи фіскальної служби Тернопільщини, оскільки нелегальні доходи призводять до значних негативних наслідків не тільки для бюджету держави, а й для самих працівників, позбавляючи їх багатьох соціальних гарантій. Зниження з 1 січня ставки єдиного соціального внеску позитивно вплинуло на зростання фонду оплати праці та надходження податку на доходи фізичних осіб. Однак ще не всі роботодавці є соціально відповідальними, ховають у тінь доходи своїх працівників і у такий спосіб позбавляють їх соціального захисту.
Загалом з початку року фахівці територіальних органів Головного управління ДФС у Тернопільській області у 1663 суб’єктів господарської діяльності за результатами проведених камеральних перевірок і індивідуальних співбесід виявили 2817 не облікованих найманих працівників, яким було виплачено понад 3,7 млн грн доходів. До бюджету сплачено 507,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 815,6 тис. єдиного соціального внеску.
За словами начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігоря Комендата, внаслідок проведених заходів, спрямованих на детінізацію доходів та відносин у сфері зайнятості населення, по області з 1406 громадянами роботодавці оформили трудові договори.

Законом України від 8 липня 2010 року 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з п. 8 розд. ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. №1162, відокремлені підрозділи обліковуються як страхувальники з урахуванням таких особливостей:
- у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи такий новостворений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;
- у разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. У зазначеному випадку на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується як платник єдиного внеску;
- якщо юридичною особою прийнято рішення про реорганізацію відокремленого підрозділу – страхувальника в такий підрозділ, який не має обов’язків чи повноважень щодо ведення окремого балансу та самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У цьому випадку за умови відсутності заборгованості на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;
- наявність у відокремленого підрозділу окремого балансу, самостійного ведення розрахунків з оплати праці із застрахованими особами може бути встановлена контролюючим органом під час проведення перевірки платника єдиного внеску, при опрацюванні його звітності.
Відтак нараховування і сплату (перерахування) єдиного внеску за відокремлені підрозділи, які не мають окремого балансу, здійснює централізовано головне підприємство – юридична особа за своїм місцезнаходженням. Однак при прийнятті юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами такий відокремлений підрозділ самостійно нараховує та перераховує суми єдиного внеску за своїм місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 92 Податкового кодексу України, платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом та може відчужувати його тільки за згодою контролюючого органу. Якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
Якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти та за цінами, що не є меншими за звичайні, за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або погашення податкового боргу.
У випадку здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність, визначену законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1156 (далі – Постанова №1156) внесено зміни до п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 (далі – Порядок).
Відзначимо, що Постанова №1156 набрала чинності з 01.01.2016. Так, відповідно до п. 1 Порядку частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків.
Таким чином, відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у розмірі 75 відсотків, встановленого Постановою №1156, здійснюється, починаючи зі звітних періодів 2016 року.

Відповідно до положень Податкового кодексу України зареєстровані в установленному порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Податковим кодексом України не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.
Водночас відповідно до п. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відтак, якщо десятий день з дня державної реєстрації новоствореного суб’єкта господарювання припадає на вихідний або святковий день, такий суб’єкт має право подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, у перший робочий день, наступний за таким вихідним або святковим днем.

Свого часу з метою пiдвищення якості митного регулювання та вдосконалення митного адміністрування створено багатофункцiональну комплексну систему «Електронна митниця», яка поєднує iнформацiйно-телекомунiкацiйнi технологiї та сукупнiсть механiзмiв їх застосування. Декларування товарів з поданням митному органу електронної митної декларації доступне усім підприємствам, що перебувають на обліку у митних органах та посадові особи яких мають засоби електронного цифрового підпису.
Впродовж 2015-2016 років усі митні декларації та документи до них подаються декларантами до митного оформлення в Тернопільську митницю ДФС виключно у електронному вигляді.
Зокрема, у квітні цього року працівниками Тернопільської митниці ДФС оформлено 1973 електронні митні декларації, що на 27% більше за аналогічний період 2015 року. Серед яких 749 митних декларацій оформлено в митному режимі «Імпорт», 856 – в митному режимі «Експорт» та 368 митних декларацій оформлено в інших митних режимах.
Водночас оформлено 60,8 тис. тонн вантажів, зокрема, оформлено 9,7 тис. тонн імпортних та 51,1 тис. тонн експортних вантажів, що загалом майже на 27 тис. тонн або на 79% більше ніж протягом аналогічного періоду минулого року.

Питання оподаткування майна визначено розділом ХІІ Податкового кодексу України, зокрема, статтею 266 цього розділу передбачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Об’єктом оподаткування цього податку є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Водночас Податковим кодексом України визначено об’єкти нерухомості, що не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
База оподаткування податком залишилась незмінною – загальна площа об’єктів житлової і нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Платниками податку відповідно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками таких об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Варто зауважити, що цього року за свою нерухомість фізичні особи платитимуть згідно з нормами, що діяли у 2015 році, на підставі податкових повідомлень-рішень, які надсилатимуть контролюючі органи до 1 липня 2016 року. Податкові зобов’язання, визначені такими податковими повідомленнями-рішеннями, підлягають сплаті протягом 60-ти днів від дня одержання повідомлення.
Водночас юридичні особи, які податковий облік здійснюють самостійно, сплачуватимуть податок вже за новими нормами, щокварталу – до 30 липня, 30 жовтня, 30 січня наступного року.
Нагадаємо, що з 2016 року було змінено розміри пільгових площ об’єктів нерухомості, які зменшують базу оподаткування:
• для власників квартир пільгова площа становить 60 мІ;
• для власників будинків – 120 мІ;
• для власників різних об’єктів нерухомості – 180 мІ.
Відповідно податок нараховується лише на ту площу, яка перевищує вказаний встановлений ліміт. Наприклад, якщо загальна площа квартири становить, скажімо, 78,4 мІ, то її власник повинен заплатити податок тільки за 18,4 мІ площі. Якщо особа володіє кількома квартирами чи будинками, їх площу додаватимуть, а податок нараховуватимуть на суму перевищення пільги (60 мІ та 120 мІ відповідно).
Однак якщо у власності є і квартира, і будинок, то їх площа додається, а податок нараховують на площу понад 180 мІ.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 мІ бази оподаткування.
Окрім того, юридичні та фізичні особи – власники житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 мІ для квартири та 500 мІ для будинку, сплачуватимуть додатково 25 тис. грн на рік за кожен із наявних у них об’єктів житлової нерухомості (його частку).

Набрав чинності 10 травня 2016 року наказ Міністерства фінансів України від 18.03.2016 №375 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ).
Даним Наказом затверджено нові форми відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за ф. №30-ОПП та про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою №31-ОПП. Встановлюється, що контролюючі органи передають зазначені відомості до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДФС до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, або у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації.
Наказ вилучає процедури формування та направлення до ЄДР повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (ф. №18-ОПП).
Встановлюється, що взяття на облік у контролюючих органах відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації здійснюється на підставі відомостей з ЄДР про державну реєстрацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації.
Наказом уточнюються деякі положення щодо обліку в контролюючих органах великих платників податків.
Детальніше з наказом Міністерства фінансів України можна ознайомитися на офіційному порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/68053.html.

Відділ організації роботи
Головного управління ДФС у Тернопільській області

Завершилась кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2015 році.
Декларації про отримані доходи подали 9685 громадян, що на 1570 декларацій більше, ніж торік.
Із загальної кількості декларацій 6477 подали громадяни, які зобов’язані були прозвітувати про свої доходи, а 3208 – ті, хто виявив бажання скористатись правом на податкову знижку. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.
Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб становить 17,5 млн грн і також порівняно з 2015 роком зросла на 3,7 млн грн, сума військового збору – 4 млн гривень.
Як засвідчили результати проведеної кампанії декларування, найбільшу кількість – 2307 декларацій подали громадяни, які у минулому році отримали доходи на загальну суму 199,9 млн грн за договорами спадщини чи дарування. Ще 970 громадян отримали 104,8 млн грн доходу від продажу нерухомого чи рухомого майна. Активно подавали декларації і ті, хто здавав у найм нерухоме чи рухоме майно (336 громадян задекларували 10 млн грн таких доходів). 339 громадян отримали 14,2 млн грн доходів від незалежної професійної діяльності, а 26 декларантів відобразили у звіті перед державою 0,6 млн грн інвестиційного прибутку. 134 громадян нашої області, які отримали дохід за кордоном, виконали свій конституційний обов’язок і задекларували 8,6 млн грн доходу.
Є серед декларантів і ті, чиї доходи минулого року сягнули більше одного мільйона гривень. Загалом 30 таких громадян задекларували 60,3 млн грн доходів, основними джерелами яких стали продаж нерухомого та рухомого майна (7 громадян); спадщина чи дарування (4 громадян); іноземні доходи (3 громадян); здача в найм нерухомого чи рухомого майна (2 громадян); незалежна професійна діяльність (1 громадянин) та інші доходи (13 громадян). За результатами декларування мільйонери мають додатково сплатити 2,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,3 млн грн військового збору.
«Висловлюю щиру вдячність тим мешканцям Тернопілля, які добровільно і своєчасно задекларували свої минулорічні доходи та сплатили до бюджету нараховані податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. У такий спосіб кожен з декларантів зробив внесок у розвиток свого міста чи села, сприяв фінансуванню важливих соціальних програм. Принагідно хочу нагадати, що декларацію подають не лише з метою декларування доходів, а й для того, щоб скористатися правом на отримання податкової знижки. Своїм правом вже скористалися 3208 громадян і задекларували 35,5 млн грн витрат з метою отримання податкової знижки. За наслідками перерахунків цим громадянам належить до повернення 4,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, до речі, з яких 2,4 млн грн зайво сплаченого податку або майже 60% вже повернено. Тож запрошую громадян, які бажають скористатися правом для отримання податкової знижки, подати декларації до 31 грудня 2016 року», – зазначив Ігор Комендат.

Відділ організації роботи

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України).
Зауважимо, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику або повернення постачальником отриманої від покупця передплати, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем.
Таким чином, якщо після здійснення операції з постачання товарів/послуг покупець таких товарів/послуг втрачає статус платника податку на додану вартість, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку, а тому відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця.

Відділ організації роботи
Головного управління ДФС у Тернопільській області

Форма звіту №1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» (далі – Звіт №1-РА) та Порядок заповнення форми звіту №1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49.
Формою Звіту №1-РА передбачено заповнення показників в тис. дал.
Пунктом 1 розділу І Порядку встановлено, що Звіт №1-РА подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі. Електронна форма Звіту №1-РА передбачає заповнення показників з точністю до шести знаків після коми.
Таким чином, показники Звіту №1-РА заповнюються в тис. дал з округленням до шести знаків після коми. Наприклад 0,5 л відображається як 0,00005 тис. дал.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПКУ).
Таким чином, платник податку на прибуток при неподанні до контролюючого органу податкової декларації за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року має подати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація).
Оскільки з 01.01.2015 основні показники, що обраховуються для визначення об’єкта оподаткування за правилами, встановленими розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ, суттєво змінилися, то для заповнення Декларації за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці у Декларації, а доповнення до Декларації вважатиметься невід’ємною її частиною.

Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку заповнення форми звіту №1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» (далі – Порядок) визначено наступні одиниці виміру, які застосовуються при складанні Звіту №1-РТ:
- для сигарет з фільтром, сигарет без фільтра, сигар – млн штук;
- для інших тютюнових виробів – млн. штук або тонни.
Пунктом 1 розділу І Порядку встановлено, що Звіт №1-РТ подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі. Електронна форма Звіту №1-РТ передбачає заповнення показників з точністю до шести знаків після коми.
Таким чином, при складанні Звіту №1-РТ відображаються показники: для сигарет з фільтром, сигарет без фільтра, сигар в млн. штук, для інших тютюнових виробів в млн штук або тоннах з округленням до шести знаків після коми. Наприклад, 1 сигара відображається як 0,000001 млн. штук, одна пачка сигарет з фільтром (20 шт.) – як 0,000020 млн. штук, тютюнові вироби, що обліковуються в одиницях маси відображаються в тоннах: 1 г = 0,000001 т.
Нагадаємо, що Форма звіту №1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» та Порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49.

У рамках проведення податкової реформи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 року №892 і на виконання наказу ДФС України від 24.02.2016 року №173 у Тернопільській області скорочено кількість податкових інспекцій із семи до чотирьох (Тернопільська, Бучацька, Чортківська та Кременецька ОДПІ). Зокрема, до Бучацької ОДПІ приєднано Козівську ОДПІ та Теребовлянське відділення Гусятинської ОДПІ, до Кременецької ОДПІ приєднано Збаразьку ОДПІ, до Чортківської ОДПІ – Гусятинську ОДПІ (без Теребовлянського відділення). На місцях замість податкових інспекцій функціонуватимуть відділення об’єднаних податкових інспекцій.
Загалом за останні шість місяців відбулося три етапи скорочення штатної чисельності територіальних органів Державної фіскальної служби в Тернопільській області. Порівняно з минулим роком кількість податківців зменшилася на 260 штатних одиниць або 30 відсотків і становить 642 особи.
Щоб платники податків не відчули жодних незручностей в процесі реформування та були задоволені послугами, Головне управління ДФС у Тернопільській області посилило роз’яснювальну роботу через ЗМІ, офіційну сторінку в Інтернеті та соціальні мережі щодо новацій в податковому, митному законодавстві та з питань єдиного соціального внеску. Водночас і надалі в об’єднаних ДПІ проводитимуться кущові семінари, тренінги, телефонні гарячі лінії з метою надання платникам податків висококваліфікованої допомоги при адмініструванні податкових платежів.

Перевірити дані про взяття на облік платників податків можна за допомогою електронного сервісу «Дані про взяття на облік платників», який розміщено на головній сторінці офіційного порталу ДФС (www sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія), а також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці порталу ДФС. Для цього достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.
А з допомогою електронного сервісу «Реєстр платників єдиного податку», який розміщено там ж, можна перевірити дані про взяття на облік платників податків. Для цього необхідно здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.

Державна фіскальна служба України, враховуючи позицію Міністерства фінансів України, викладену у листі від 12.04.2016 №31-11130-09-10/10496 та керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надала податкові консультації щодо операцій за договорами перестрахування.
У роз’ясненні зазначено, що особливості оподаткування страховика встановлено п. 141.1 ст. 141 ПКУ. Об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до п.п. 136.2.1 та 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Зазначеним підпунктом ПКУ не передбачено включення до складу об’єкта оподаткування податком на дохід страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих страховиком за договорами перестрахування.
Більш детальніше про це йдеться у листі ДФС України від 04.05.2016 р. №15699/7/99-99-15-02-02-17.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації (п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Нагадаємо, що форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація).
До Декларації додається інформація про форми фінансової звітності, які подаються одночасно з Декларацією. Зокрема, у таблиці «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності» у відповідних клітинках проставляється позначка «+».
Самостійне виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, здійснюється відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних стандартів визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності визначено міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 8 (МСБО 8) «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».
Виправлення помилок, допущених у фінансовій звітності, має здійснюватись з одночасним коригуванням податкової звітності. Якщо показники фінансової звітності, що була подана з Декларацією за звітні (податкові) періоди, які уточнюються, не підлягають виправленню, то така фінансова звітність, разом зі звітною новою або з уточнюючою Декларацією повторно не подається.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації (п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Нагадаємо, що форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація).
До Декларації додається інформація про форми фінансової звітності, які подаються одночасно з Декларацією. Зокрема, у таблиці «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності» у відповідних клітинках проставляється позначка «+».
Самостійне виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, здійснюється відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних стандартів визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності визначено міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 8 (МСБО 8) «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».
Виправлення помилок, допущених у фінансовій звітності, має здійснюватись з одночасним коригуванням податкової звітності. Якщо показники фінансової звітності, що була подана з Декларацією за звітні (податкові) періоди, які уточнюються, не підлягають виправленню, то така фінансова звітність, разом зі звітною новою або з уточнюючою Декларацією повторно не подається.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)
Державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснюється згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців га громадських формувань».
Першоджерелом відомостей щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб, місцезнаходження (місця проживання або іншої адреси, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем) фізичних осіб - підприємців є ЄДР. Відомості, які містяться в ЄДР, контролюючі органи отримують у порядку взаємообміну інформацією ЄДР та відомчих реєстрів ДФС.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП (додаток 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування або об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, відносно якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108).
Законом № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, основну та додаткову заробітну плату.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону №2464, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.
Відтак якщо розмір середнього заробітку, нарахованого мобілізованому працівнику, дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується на фактично нараховану суму. Водночас якщо розмір нарахованого середнього заробітку менший за розмір мінімальної заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску – 22%.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці.
Слід зазначити, що обмежень щодо зміни прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці платником податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, нормами ПКУ не передбачено.
Отже, платник податку на прибуток, який використовував право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), не може у наступному звітному році визначати у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік не перевищує двадцять мільйонів гривень.
Якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік перевищує двадцять мільйонів гривень, платник зобов’язаний застосовувати всі різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Платники четвертої групи (юридичні особи) – це сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Поряд з цим п. 291.51 ст.291 ПКУ визначає обмеження щодо платників, які не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи.
Необхідно звернути увагу, що відповідно до п.п.298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку сільськогосподарські товаровиробники повинні подати до 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь, та/або земель водного фонду внутрішніх водойм);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік і починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Попереднім податковим (звітним) роком для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року, а для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються – період з початку року до їх фактичного припинення.
Таким чином, для набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарським товаровиробникам необхідно дотримуватись певних умов, а саме:
- мати у наявності земельні ділянки відповідного призначення;
- частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік не повинна бути меншою 75 відсотків;
- подати до контролюючих органів загальну та звітні декларації з додатками.
Необхідно звернути увагу, що подання декларацій після визначеного ПКУ граничного терміну тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн.
Нагадаємо, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі:
- припинення юридичної особи (крім перетворення);
- якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

29.04.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.03.2016 №373 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі - Наказ №373), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.04.2016 за № 515/28645, який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі - Наказ №1130).
Основною метою змін є приведення зазначеного нормативно-правового акту у відповідність до Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».
Зокрема, Наказом №373 передбачено що наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу не може бути підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі – ПДВ).
У Витязі з реєстру платників ПДВ реквізити рахунків у Системі електронного адміністрування ПДВ платника - сільськогосподарського підприємства розділено залежно від здійснюваних операцій:
• із сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва);
• із зерновими і технічними культурами;
• із продукцією тваринництва.
З оновленим текстом Наказу №1130 можна ознайомитись у розділі «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Сектор організації роботи

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску встановлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5 (далі – Інструкція №5). Підпунктом 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції №5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2 розд. 3 Інструкції №5), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Відтак вартість путівки, що надається підприємством працівнику, є базою нарахування єдиного внеску.

Податковим кодексу України визначено, що будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689,00 грн). Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, у розрахунку на кожну таку дитину.
Водночас згідно з п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (у 2016 році – 1033,5 грн.), у розрахунку на кожну таку дитину.
Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу України, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України.
Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтверджуючі документи.
Відтак самотня мати, яка утримує двох дітей віком до 18 років, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, у розрахунку на кожну таку дитину, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Згідно з п. 286.4 ст. 286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
При зміні протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Нагадаємо, що форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності (далі – податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560.
Отже, при укладанні протягом року нового договору оренди на ту ж саму земельну ділянку без змін умов договору або зі змінами умов договору (термін дії попереднього договору закінчився), а звітна податкова декларація подана платником плати за землю на термін дії цього попереднього договору, то такий платник протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, в якому зареєстровано новий договір оренди землі, має право подати уточнюючу податкову декларацію з урахуванням показників останньої поданої декларації за рік, що уточнюється або подавати щомісяця звітну податкову декларацію починаючи з календарного місяця, в якому фактично виникло право оренди земельної ділянки за новим договором оренди землі.

Відповідно до п.п. «б» п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для виробників сільськогосподарської продукції встановлено річний податковий (звітний) період. Податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Згідно з п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ для виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 209 ПКУ, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, податковий (звітний) період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Отже, останнім днем подання виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток за податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року, є 29 серпня.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до вимог глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальна перевірка платника податків (планова або позапланова) проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, в якому визначено, зокрема, дату початку і тривалість перевірки.
Підпунктом 1.2.6 п. 1.2 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДФС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 №22, встановлено, якщо під час проведення документальної перевірки до органу державної фіскальної служби за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами (у зв’язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки), такі особи складають акт довільної форми. В акті зазначаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
На підставі цього акта органом державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до п. 44.5 ст. 44 або п. 85.9 ст. 85 розділу II ПКУ, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).
Новий наказ про проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються.
Якщо терміни, визначені п. 44.5 ст. 44 ПКУ, достроково скорочуються - видається наказ про поновлення перевірки не пізніше наступного робочого дня, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).
Після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них терміни проведення перевірки поновлюються не пізніше наступного робочого дня, про що видається наказ про поновлення перевірки, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).
При цьому п. 50.2 ст. 50 ПКУ визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Отже, якщо після початку проведення документальної перевірки контролюючим органом було видано наказ про перенесення термінів її проведення, суб’єкт господарювання не має права подати уточнюючу звітність за період, який визначено у наказі про проведення перевірки.

Державна фіскальна служба України листом від 27.04.2016 р. №15055/7/99-99-01-03-02-17 інформує платників з питань подання та заповнення звіту про контрольовані операції.
Зокрема, важливим є те, що у 2016 році останній день строку подання звіту про контрольовані операції (30 квітня 2016 р.) припадає на вихідний день, а тому із врахуванням вимог п.49.20 ст. 49 Податкового кодексу України останнім днем строку буде вважатися 4 травня 2016 року.
Також платникам варто ознайомитися з листом ДФС України від 14.04.2016 р. №13362/7/99-99-19-02-02-17 з актуальних питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення за посиланням
http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/67805.html.

З початку поточного року до Головного управління ДФС в області на розгляд надійшло 34 первинні скарги платників податків, в яких оскаржено 39 податкових повідомлень-рішень. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість скарг, що надійшли, зменшилася на 18, а кількість оскаржених рішень - на 26.
За чотири місяці Головним управлінням ДФС в області розглянуто 24 скарги платників податків на 30 рішень. За результатами розгляду залишено без змін 36 податкових повідомлень-рішень на суму 3,13 млн грн, скасовано повністю та частково 5 рішень на суму понад 26 тис. гривень.

Державна фіскальна служба повідомляє про завершення кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2015 році.
Нагадаємо, що податковим законодавством установлено строк подання декларацій про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) для громадян та осіб, які проводить незалежну професійну діяльність, – до 1 травня року, що настає за звітним.
Відповідно до п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Зауважуємо, що відповідно до статті 67 Кодексу законів про працю, у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Отже, першим робочим днем у травні буде 04.05.2016.
Враховуючи викладене, із врахуванням вимог п. 49.20 ст. 49 ПКУ, останнім днем строку подання податкових декларацій за звітний податковий період 2015 рік для громадян та осіб, які проводить незалежну професійну діяльність, вважається 4 травня 2016 року.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715. Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування - викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.
Враховуючи викладене, якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок, за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати декларацію з позначкою «уточнююча» та Додаток (и) до неї з позначкою «уточнюючий».
За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з Додатками(ом) в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.
У декларації та Додатку (ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При незаповненні рядка через відсутність значення він прокреслюється (при поданні в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.
Зокрема, в уточнюючій декларації та Додатку (ах) до неї зазначаються:
- у рядку 1.1 – податковий (звітний) період, в якому подається уточнююча декларація та додаток (ки) до неї;
- у рядку 1.2 – податковий (звітний) період, за який виправляються виявлені помилки.
Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 4,5,6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 декларації відповідно.
До картки особового рахунку платника податків із Додатка (ів) переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:
- рядку 5.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 4 > р. 5), то (р. 4 – р. 5);
- рядку 5.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 5 > р. 4), то (р. 5 – р. 4);
- рядку 7 – сума штрафу (р. 5.1 x р. 6);
- рядку 8 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ з урахуванням п.п. «а» п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

Згідно з статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», при зміні відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року №493, у ліцензії, зокрема, зазначається на лицьовому боці:
- найменування органу, що її видав;
- вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію;
- для юридичних осіб – найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за їх наявності);
- для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за його наявності);
- ідентифікаційний код суб’єкта підприємницької діяльності;
- місце торгівлі;
- адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- реєстраційний номер ліцензії, дата реєстрації;
- термін дії;
- дата видачі ліцензії;
- посада, прізвище, ім’я, по батькові уповноваженої особи, яка підписала ліцензію.
При цьому згідно з Інформаційними картками №21-26 «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями», №21-28 «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту)», №21-30 «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами», затверджених наказом ДФС від 13.01.2015 №7, у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), подаються:
- заява довільної форми;
- документи, що підтверджують зміну відомостей.
Зазначені Інформаційні картки розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за адресою: http://sfs.gov.ua (розділ «Адміністративні послуги»).
Таким чином, при зміні відомостей (найменування юридичної особи або прізвища фізичної особи, місцезнаходження або місця проживання, адреси місця торгівлі в зв’язку з перейменуванням населеного пункту, вулиці тощо), зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії, орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 2 лютого 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Пунктом І розд. ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. №765 (далі – Порядок), визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними контролюючими органами відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.
Відповідно до п. 15 розд. ІІ Порядку на письмову вимогу платника звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за звітний період оформляється актом.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складення двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування відповідно до п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю).
При цьому у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку щодо зайво складеної податкової накладної, а у графі 2 такого розрахунку зазначається: «Виправлення помилки».

Доходи, отримані протягом календарного року фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, оподатковуються військовим збором.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. Водночас за умови неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Відповідно до п.п. 1.4 п. 16№ підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу.
Згідно з п. 178.4. ст. 178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачують суму податкового зобов’язання, зазначену в податковій декларації.
Відтак фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують суму військового збору в розмірі 1,5% сукупного чистого доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують у терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб.
Першим звітним періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є 2015 рік.

Впродовж першого кварталу 2016 року представники бізнесу регіону заявили бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 38,5 млн гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.
Станом на початок квітня платникам податків області відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 38,2 млн грн ПДВ.
За результатами проведених перевірок у січні-березні 2016 року упереджено 6 млн грн заявленого до відшкодування податку на додану вартість.
Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 32,8 млн гривень, з них 14,7 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів та 18,1 млн грн - в стадії судового та адміністративного розгляду.

Відповідно до п. 16. розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113, (далі – Порядок №113) електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.
Згідно з п. 17 розділу ІІІ Порядку №113 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка, але не раніше першого дня початку перехідного періоду, встановленого абзацом другим п. 11 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку №113).

Відповідно до п. 16. розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113, (далі – Порядок №113) електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.
Згідно з п. 17 розділу ІІІ Порядку №113 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка, але не раніше першого дня початку перехідного періоду, встановленого абзацом другим п. 11 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку №113).

Форму податкової декларації з податку на додану вартість та Порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21).
Згідно з п. 18 розділу ІІІ Порядку №21 при допущенні продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця за формою згідно з (Д8) (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ)). Копії документів, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПКУ, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації.
У зв’язку з тим, що на сьогодні не реалізовано технічну можливість процедури подання в електронній формі разом з податковою декларацією з ПДВ сканованих копій документів, що додаються до заяви зі скаргою на постачальника про відмову надати податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації податкової накладної в ЄРПН) (Д8) (додаток 8 до податкової декларації з ПДВ), то такі копії документів подаються платниками ПДВ до контролюючого органу за місцем податкового обліку на паперових носіях у термін, визначений для подання податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №161) договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ст. 33 Закону №161 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» (далі – Декрет) не встановлено окремої ставки державного мита за нотаріальне посвідчення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок.
При нотаріальному посвідченні такого договору слід враховувати, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки має майновий характер i підлягає оцінці.
Ставка державного мита за нотаріальне посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці справляється у розмірі 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п.п. «д» п. 3 ст. 3 Декрету).
Згідно з п. 6 глави 1 розділу V Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 №811 (далі – Інструкція), за посвідчення договорів, платежі за які провадяться періодично (наприклад, за договорами оренди майна), сума, з якої обчислюється і сплачується державне мито, визначається виходячи із загальної суми платежів за договір за весь час його дії. Якщо договір укладено на невизначений строк, то державне мито обчислюється і сплачується виходячи із загальної суми платежів за договором, але не більше ніж за три роки.
Таким чином, при нотаріальному посвідченні додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок сплачується державне мито у розмірі 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з урахуванням положень п. 6 глави 1 розділу V Інструкції.

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більше, ніж чотирьох фізичних осіб.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється статтею 178 Податкового кодексу України.
Пунктом 178.2 цієї статті Податкового кодексу України передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою 15%, крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.4 ст. 167 Податкового кодексу України. Якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, становив 1218 гривень), ставка податку становить 20% до суми такого перевищення.
Важливо зазначити, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності та подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня року, що настає за звітним.
При цьому суму податкового зобов’язання, зазначену в податковій декларації, необхідно самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним.
Водночас фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір за ставкою 1,5% від сукупного чистого доходу, відображають його в річній податковій декларації та сплачують в термін, передбачений для сплати податку на доходи фізичних осіб.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи включається, зокрема, частина доходів від операцій з нерухомим і рухомим майном у розмірі, визначеному відповідно до ст. 172 і ст. 173 Податкового кодексу України.
Водночас відповідно до п. 179.2. ст. 179 Податкового кодексу України обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо при нотаріальному посвідченні договорів внаслідок продажу (обміну) майна був сплачений податок.
№ п/п Вид доходу Ставка податку Норма ПКУ
1 2 3 4
1 Доходи від продажу об’єктів нерухомого майна
1.1 Дохід від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не оподатко-вується п. 172.1 ст. 172
*Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається п. 172.1 ст. 172
1.2 Дохід від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 1.1 цієї таблиці, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, у тому числі об’єкта незавершеного будівництва, отриманий:
- платником-резидентом 5% п. 167.2, п. 172.2
ст. 167, ст. 172
- платником-нерезидентом 15%/20% п. 167.1, п. 172.9
ст. 167, ст. 172
*Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону п. 172.3 ст. 172
2 Доходи від продажу об’єктів рухомого майна
2.1 Дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не оподатко-вується абз. 1 п. 173.2. ст. 173
2.2 Дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, отриманий:
- платником-резидентом 5% п. 167.2, абз. 2 п. 173.2
ст. 167, ст. 173
- платником-нерезидентом 15%/20% п. 167.1, п. 173.6
ст. 167, ст. 173
*Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда – виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку). п. 173.1 ст. 173
2.3 Дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року іншого, ніж зазначений у п. 2.1 цієї таблиці, об’єкта рухомого майна:
- платником-резидентом 5% п. 167.2, п. 173.1
ст. 167, ст. 173
- платником-нерезидентом 15%/20% п. 167.1, п. 173.6
ст. 167, ст. 173
*Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом. п. 173.1 ст. 173

Державною фіскальною службою України затверджено новий довідник пільг станом на 01.04.2016 року:
- Довідник №78/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник №78/2 інших податкових пільг.
У довіднику надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати на землю, акцизного податку, місцевих податків та зборів, оподаткування неприбуткових установ і організацій, а також початок та кінець дії пільг.
Зазначений документ застосовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233).
Детальніше про це можна дізнатися на веб-порталі Державної фіскальної служби України http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
При цьому згідно з п. 201.3 ст. 201 ПКУ у разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 ПКУ, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 ПКУ.
Відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації.
Згідно з п. 17 Порядку заповнення податкової накладної, у податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».
До розділу А табличної частини податкової накладної (рядки I - X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:
- у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
- у рядку IX - загальний обсяг постачання товарів/послуг.
Рядки II - VIII розділу А не заповнюються.
До розділу Б табличної частини податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
1) до графи 2 - номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);
2) до графи 3 - код товару згідно з УКТ ЗЕД. Графа 3 заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів;
3) до граф 4 та 5 - одиниця виміру товарів/послуг;
4) до графи 6 - кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
5) до графи 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
6) до графи 8 - код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування зазначається код ставки 903;
7) до графи 9 - код пільги. Код пільги зазначається згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної;
8) до графи 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

У рамках цьогорічної деклараційної кампанії до територіальних органів ГУ ДФС у Тернопільській області станом на початок квітня мешканці краю подали 5 246 декларацій про майновий стан і доходи за 2015 рік, з яких 2 777 декларацій – з метою отримання податкової знижки.
Громадянами, які зобов’язані задекларувати отримані доходи, подано 2 469 декларацій. Зокрема, 4 декларації – про отримані доходи подано артистами на суму доходу майже 247 тис. грн, 1203 декларації – про отримані доходи у вигляді спадщини чи у дарунок майна на суму понад 112 млн 672 тисячі гривень, 406 декларацій – про доходи від продажу нерухомого чи рухомого майна на суму 53 млн 137 тис. грн, 185 декларацій – про доходи від здачі в найм нерухомого чи рухомого майна на майже 5 млн грн, 163 декларації – про доходи від продажу сільськогосподарської продукції в сумі 160,7 тис. грн, 5 декларацій – про отриманий інвестиційний прибуток на суму доходу 47,8 тис. грн, 39 декларацій – про отримані іноземні доходи резидентами в сумі понад 1,6 млн грн, 76 декларацій – про отримані доходи від здійснення незалежної професійної діяльності на суму 42,6 млн грн та 388 декларації – про отримані інші доходи, з яких не утримано податку на доходи фізичних осіб, на суму 8,2 млн гривень.
Загалом з початку року платниками задекларовано майже 205 млн грн доходів та самостійно нараховано більше 7,8 млн грн податкових зобов’язань.
Нагадуємо, що декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік необхідно подати до 1 травня 2016 року. Шановні громадяни, не зволікайте з поданням декларацій і вже найближчим часом завітайте до податкової інспекції та задекларуйте свої доходи. Адже подання громадянами декларацій — це не лише конституційний обов’язок перед державою, а й ознака поваги до співгромадян. Кожен з декларантів робить внесок у розвиток свого краю, сприяє фінансуванню важливих соціальних програм.
Пам’ятайте, що повна і своєчасна сплата податків є запорукою добробуту нашого регіону та країни загалом!

Форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21).
Відповідно до п. 10 розділу III Порядку №21 додатком до декларації є, зокрема, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (додаток 4) (далі – Додаток 4).
Пунктом 5 розділу V Порядку №21 визначено, що платники податку, які відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації 0110, зокрема, Додаток 4.
Подання Додатку 4 є обов’язковим при заповненні рядка 20.2 декларації.
Сума бюджетного відшкодування, визначена у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 ПКУ, відображається окремо:
а) у сумі (словами та цифрами), що перераховується на рахунок банку платника із зазначенням номеру рахунка (рядок 20.2.1 декларації);
б) у сумі (словами та цифрами), що враховується в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, із зазначенням коду бюджетної класифікації та рахунку платежу (рядок 20.2.2 декларації).
У відомостях щодо суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, відображаються:
- сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ на момент подання декларації;
- сума узгоджених податкових зобов’язань поточного звітного періоду (рядок 18.1 декларацій 0110, 0121 – 0123, 0130);
- сума податкового боргу з податку на момент подання декларації;
- сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що може бути перерахована до бюджету;
- сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що може бути перерахована на поточний рахунок платника.
Загальна сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку або підлягає перерахуванню на рахунок у банку (із зазначенням номеру рахунку), вказується словами та цифрами.
При цьому відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, зазначаються лише у разі наявності такої суми коштів та якщо прийнято рішення щодо їх перерахування до бюджету або на поточний рахунок, яке відображено у заяві.

Пунктом 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком вуглеводної сировини) дорівнює календарному кварталу.
З урахуванням норм п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

Відповідно до пунктів 3.6, 3.7 розділу ІІI, пунктів 6.4, 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок), взяття на облік платника податків за основним місцем обліку проводиться контролюючим органом у день отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) про державну реєстрацію створення юридичної особи, її відокремленого підрозділу, державну реєстрацію фізичної особи – підприємця або отримання заяви від платника податків за ф. №1-ОПП або за ф. №5-ОПП для платників податків, відомості щодо яких не містяться в ЄДР.
При виникненні змін у даних, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком, крім змін, які вносяться до ЄДР платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік.
Відповідно, і контролюючі органи опрацьовують такі документи та вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб у такому самому порядку як і при взятті на облік, тобто у день отримання заяв за ф. №1-ОПП або ф. №5-ОПП.

З початку року працівники Головного управління ДФС області виявили 800 не облікованих найманих працівників, сума виплачених зарплат «у конвертах» яким становила майже 1 млн 129 тисяч гривень. В свою чергу до бюджету сплачено понад 143 тис. грн податку на доходи фізичних осіб.
За словами начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігоря Комендата, у результаті проведених заходів із 798 громадянами роботодавці оформили трудові відносини, що становить майже 100% від кількості виявлених не облікованих найманих працівників.
Варто зазначити, що легальна заробітна плата є одним із важливих важелів соціального захисту працюючих, що сприяє збільшенню пенсійного забезпечення громадян та робить вагомішими соціальні гарантії.
 

Анульовано реєстрацію платника ПДВ: повернення надмірно сплачених коштів

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ.
При анулюванні реєстрації особи як платника податку податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ є, зокрема, суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування ПДВ.
Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі – Порядок № 569).
Відповідно до п. 200 прим.1.8 ст. 2001 ПКУ та п. 7 Порядку № 569 після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
При анулюванні реєстрації платника податку – суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування його додаткові електронні рахунки, на яких відсутні кошти, закриваються не раніше ніж протягом наступного робочого дня, що настає за днем такого анулювання/виключення.
Для закриття електронного рахунка (в тому числі додаткового електронного рахунка) ДФС надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство) реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету, в тому числі суми податку, зараховані на додаткові електронні рахунки і не списані з рахунка станом на наступний робочий день з дня анулювання реєстрації платника податку - суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.
Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДФС у день закриття такого рахунка.
Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику податку відповідно до статті 43 ПКУ.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Продали квартиру чи авто: задекларуйте дохід

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи включається, зокрема, частина доходів від операцій з нерухомим і рухомим майном у розмірі, визначеному відповідно до ст. 172 і ст. 173 Податкового кодексу України.
Водночас відповідно до п. 179.2. ст. 179 Податкового кодексу України обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо при нотаріальному посвідченні договорів внаслідок продажу (обміну) майна був сплачений податок.
№ п/п Вид доходу Ставка податку Норма ПКУ
1 2 3 4
1 Доходи від продажу об’єктів нерухомого майна
1.1 Дохід від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не оподатко-вується п. 172.1 ст. 172
*Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається п. 172.1 ст. 172
1.2 Дохід від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 1.1 цієї таблиці, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, у тому числі об’єкта незавершеного будівництва, отриманий:
- платником-резидентом 5% п. 167.2, п. 172.2
ст. 167, ст. 172
- платником-нерезидентом 15%/20% п. 167.1, п. 172.9
ст. 167, ст. 172
*Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону п. 172.3 ст. 172
2 Доходи від продажу об’єктів рухомого майна
2.1 Дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не оподатко-вується абз. 1 п. 173.2. ст. 173
2.2 Дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, отриманий:
- платником-резидентом 5% п. 167.2, абз. 2 п. 173.2
ст. 167, ст. 173
- платником-нерезидентом 15%/20% п. 167.1, п. 173.6
ст. 167, ст. 173
*Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда – виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку). п. 173.1 ст. 173
2.3 Дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року іншого, ніж зазначений у п. 2.1 цієї таблиці, об’єкта рухомого майна:
- платником-резидентом 5% п. 167.2, п. 173.1
ст. 167, ст. 173
- платником-нерезидентом 15%/20% п. 167.1, п. 173.6
ст. 167, ст. 173
*Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом. п. 173.1 ст. 173

1. Заява про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби.

2. Заповнена особова картка (форма П-2 ДС) з відповідними додатками.

3. Дві фотокартки розміром 4 х 6 см.

4. Копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня.

5. Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, передбаченою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
(з початком роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно із Законом України "Про запобігання корупції", абзац шостий пункту 4.1 буде виключено відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 8 Змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 301).

6. Копія документа, який посвідчує особу.

7. Копія військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних).

8. Довідка про допуск до державної таємниці (за наявності).

9. Згода на обробку персональних даних.

Можна подавати додаткову інформацію щодо своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо).

Тернопільська митниця ДФС оголошує конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця:
- старший державний інспектор відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури
Основні вимоги до кандидатів: громадянство України, повна вища освіта відповідного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, знання державної мови, володіння навиками роботи на комп’ютері.
Іспит та відбір кандидатів на заміщення зазначених вище вакантних посад проводитиметься конкурсною комісією Тернопільської митниці ДФС за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38.
Додаткова інформація щодо переліку необхідних документів, основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається сектором персоналу за тел. (0352) 43-08-63.
Термін прийняття документів – протягом 30 календарних днів із дня оголошення про проведення конкурсу (з 08.04.2016 р. по 07.05.2016 р.).

Тернопільська митниця ДФС оголошує конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця:
- старший державний інспектор відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури
Основні вимоги до кандидатів: громадянство України, повна вища освіта відповідного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, знання державної мови, володіння навиками роботи на комп’ютері.
Іспит та відбір кандидатів на заміщення зазначених вище вакантних посад проводитиметься конкурсною комісією Тернопільської митниці ДФС за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38.
Додаткова інформація щодо переліку необхідних документів, основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається сектором персоналу за тел. (0352) 43-08-63.
Термін прийняття документів – протягом 30 календарних днів із дня оголошення про проведення конкурсу (з 08.04.2016 р. по 07.05.2016 р.).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку, зазначають у касовому чеку окремим рядком розмір ставки акцизного податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами. На початку рядка друкується назва податку.
Таке нововведення передбачене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».
Отож, з 11 березня 2016 року реквізит «Акцизний податок» - обов’язковий реквізит фіскального касового чека на товари (послуги).
Зауважимо, що платники податків, які ще в минулому році відображали в чеках «роздрібний» акциз», пробиватимуть такі чеки й надалі. Їм досить лише звірити їх форму за новими вимогами і за необхідності внести корективи.

За перші три місяці 2016 року місцеві бюджети Тернопільщини отримали 406,4 мільйонів гривень податкових платежів. Виконання прогнозних показників становить майже 128%, а ріст надходжень порівняно з відповідним періодом минулого року склав 127,4 млн грн. Про це повідомив начальник ГУ ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.
Найбільш вагомим джерелом наповнення місцевих бюджетів залишається податок на доходи фізичних осіб, якого протягом першого кварталу цього року надійшло 228,5 млн гривень. В свою чергу, суб’єкти малого підприємництва сплатили 57,1 млн грн єдиного податку.
Надходження акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за цей же період склали 49,6 млн гривень.
Варто зазначити, що впровадження процесів децентралізації влади надає громадам унікальну можливість підвищення соціальних гарантій своїх мешканців. Насамперед це залежить від сумлінності платників податків, які і забезпечують повне та своєчасне наповнення бюджетів місцевих громад.

Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
До бази оподаткування включаються, зокрема, вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії).
Враховуючи викладене, кошти, що надійшли орендодавцю, який не є бюджетною установою, у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря, включаються до бази оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.
Суми відшкодування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії орендодавцю – бюджетній установі до бази оподаткування не включаються.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
- виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 ПКУ, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що для виробників сільськогосподарської продукції встановлено річний податковий (звітний) період.
Отже, якщо виробник сільськогосподарської продукції, який з 01.01.2016 перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування, отримав за підсумками попереднього звітного (податкового) року дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва у розмірі не менш як 50 відсотків загальної суми доходу, то такий сільськогосподарський товаровиробник може для цілей оподаткування податком на прибуток використовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
При цьому такому платнику слід подати окремо Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2016 по 01.07.2016, а починаючи з 1 липня 2016 року можна застосовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Впродовж березня цього року року платники Тернопільщини сплатили до Зведеного бюджету України 57,4 мільйонів гривень податку на прибуток, у тому числі до державного надійшло 51,7 млн грн, а до місцевих бюджетів – 5,7 млн гривень. Прогнозний показник доходів загального фонду виконаний на 102,8%. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.
Крім того, за це й же період до загального фонду зведеного бюджету сплачено півмільйона гривень частини чистого прибутку господарських організацій.
Зазначимо, що 1 січня 2016 року набув чинності Закон України від 24.12.2015 р. №909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”.
Так, для платників податку на прибуток у 2016 році повертається квартальний звітний період лише для тих, хто має доходи більш ніж 20 млн грн (п. 137.4-137.5 Податкового кодексу України). Скасовано авансові платежі з податку на прибуток, проте є виняток для сплати авансового внеску у розмірі 2/9 суми податку, визначеного до сплати у декларації за 9 місяців 2016 року. Цей авансовий внесок слід буде сплатити до 31.12.2016 р., сплачуватимуть його відповідно лише ті, хто подаватимуть декларацію поквартально.

Відповідно до пункту 183.4 статті 183 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при переході осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ на сплату інших податків і зборів, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 статті 183 ПКУ.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, зокрема, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ).
Згідно із розділами V та XX ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Відповідно до абзацу третього п. 232.1 ст. 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до температури 15°C. При цьому відпущені літри через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях для цілей розділу VI ПКУ вважаються як літри, приведені до температури 15°C. Така одиниця обліку повинна використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального» установлено, що:
- рахунки платників акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального відкриваються у Державній казначейській службі;
- у товаросупровідних документах на пальне обсяги пального відображаються виробниками пального в кілограмах та літрах, які приведені до температури 15°C;
- товаросупровідні документи подаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності під час митного оформлення пального до контролюючих органів з відомостями щодо обсягів такого пального, що ввозиться на митну територію України, в кілограмах та літрах, які приведені до температури 15°C.
При визначенні обсягів пального у літрах можуть враховуватись дані, зазначені у паспорті якості, сертифікаті якості товару тощо, виданих виробником, зокрема густина та маса товару.
Облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.
Під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Слід зазначити, що згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати.
Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Сектор організації роботи
07.04.16

Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки, сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016 зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування, відкриваються три додаткові електронні рахунки для кожного з виділених у п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) видів операцій. Рахунки відкриваються на доповнення до вже відкритих суб’єктами спеціального режиму оподаткування рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752).
Порядок перерахування коштів на такі рахунки встановлено п.п. 209.2.1 п. 209.2 ст. 209 ПКУ.
Перерахування коштів з електронних рахунків сільськогосподарських товаровиробників здійснюється в порядку, встановленому п.п. 209.2.2 п. 209.2 ст. 209 ПКУ.
Відповідно до п.п. 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 ПКУ суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» із змінами і доповненнями (далі – Порядок №11) сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2017 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.
При нецільовому використанні сум податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.
У випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
При цьому, якщо такі кошти будуть використані сільськогосподарським підприємством не за цільовим призначенням, то таке підприємство несе відповідальність відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПКУ, яким визначено, що податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
- інформація органів державної реєстрації;
- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
При виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).
Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) із змінами в ЄДР містяться дані, зокрема, й про види діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок).
Згідно з п. 9.2 розділу IX Порядку при виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами №1-ОПП, №5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою №1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».
Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:
- інформація про зміну видів діяльності оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, у визначеному Законом №755 порядку.
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну видів діяльності оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП.

Саме з 1 квітня форма податкової накладної та Порядок її заповнення буде змінено відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. №1307 (далі – Порядок №1307). При її складанні платнику необхідно пам’ятати основні правила:
- відповідно до п. 201.8 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 Порядку №1307 виписати податкову накладну можуть лише зареєстровані платники податку на додану вартість;
- податкову накладну та додатки до неї складають винятково в електронній формі за умови реєстрації електронно-цифрового підпису уповноваженої платником податків особи (п. 201.1 ПКУ, п. 2 Порядку №1307);
- відповідно до п. 201. 1 ПКУ та п.5 Порядку №1307 податкову накладну складають на дату виникнення податкових зобов’язань продавця (постачальника), крім випадків, передбачених ПКУ;
- усі графи податкових накладних з вартісними показниками заповнюють у гривнях з копійками згідно п. 4 Порядку №1307;
- податкові накладні обов’язково реєструють в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також туди заносимо й ті, які продавець (постачальник) залишає в себе (п.п. 198.5, 199.1,201.1, 201.10 ПКУ та п. 3 Порядку №1307);
- податкові накладні не виписують на операції, що не є об’єктом оподаткування, включаючи перелічені в ст. 196 ПКУ;
- відповідно до п. 4 Порядку №1307 податкові накладні заповнюють українською мовою.

Декларуючи свої доходи та сплачуючи податки, громадяни роблять індивідуальний внесок у добробут своєї держави. Декларацію про майновий стан і доходи подають особи, що отримали спадщину чи подарунок, громадяни, які здають в оренду житло, землю, нерухоме або рухоме майно, а також особи, що отримали доходи, з яких не утримувався податок тощо. Крім того, подати декларацію можуть фізичні особи, які мають право на податкову знижку.
Обов’язок із подання річної декларації про майновий стан і доходи виникає у разі:
- отримання окремих доходів, з яких при їх нарахуванні чи виплаті протягом 2015 року податок не утримувався;
- отримання доходів від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (наприклад, дохід від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності);
- отримання іноземних доходів;
- якщо протягом 2015 року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 146160 гривень;
- інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.
Зокрема, звертаємо увагу громадян-мешканців громад, які здійснюють обробіток землі власною технікою не у своєму господарстві, а на замовлення за певну оплату. Отриманий в результаті надання таких послуг дохід підлягає декларуванню. Відтак суму таких доходів необхідно включити до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 15% або 17% залежно від розміру отриманого минулорічного доходу.
Нагадуємо, що декларацію можна подати особисто платником або уповноваженою на це особою, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.
Декларації подають до державної податкової інспекції за місцем податкової адреси платника. Нагадуємо, що платники, які зобов’язані подавати таку декларацію, повинні зробити це до 1 травня 2016 року, а фізичні особи, які мають право на податкову знижку, можуть скористатися таким правом протягом всього календарного року, наступного за звітним, тобто до 31 грудня 2016 року.

Впродовж двох місяців 2016 року власники дорогих авто сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 182,5 тис. грн транспортного податку.
Зокрема, фізичні особи сплатили 20,8 тис. грн «автомобільного» податку, а юридичні – 161,7 тис. гривень.
З 1 січня 2016 року Закон України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» приніс новації для платників транспортного податку.
Тепер об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня (1,03 млн грн). У 2015 році транспортний податок сплачували власники автомобілів, які використовувалися до 5 років та мали об’єм циліндрів двигуна понад 3 тис. куб. см.
Платниками транспортного податку, як і торік, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти. Ставка не змінилась – 25 000 гривень на рік за кожен автомобіль.

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення щодо визначення відповідності сільськогосподарської продукції відповідному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.
Відтак з 1 січня 2016 року, зокрема, внесено зміни до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких в межах спеціального режиму оподаткування запроваджена часткова сплата сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки. Розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні рахунки, залежить від виду сільськогосподарської продукції, що реалізується. Так, суб’єкти спеціального режиму оподаткування суми податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду визначають за кожним видом операцій.
Зауважимо, що для ведення податкового обліку за окремими видами сільськогосподарських операцій у складі податкової декларації з ПДВ із позначками «0121»-«0123», «0130» передбачено додаток 10(ДС10).
У разі необхідності визначення відповідності власно виробленої сільськогосподарської продукції відповідному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для правильного відображення обсягів постачання таких товарів у податковій декларації з ПДВ та її додатках платник податку – суб’єкт спеціального режиму оподаткування має можливість отримати висновок від Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.
Більш детальніше про це йдеться у листі ДФС України від 04.03.2016 р. №7892/7/99-99-19-03-02-17 „Про порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ”.

Протягом року у різних куточках Тернопільщини Головне управління ДФС у Тернопільській області організовує «День району». Ключовою метою цих заходів є налагодження співпраці із представниками бізнесу та громадськості безпосередньо на місцях. Саме під час таких зустрічей можна побачити, які нагальні потреби виникають у платників та надати відповідні консультації щодо їх вирішення.
Днями фахівці Головного управління ДФС у Тернопільській області на чолі із заступником начальника Сергієм Господариком, в рамках проведення «Дня району» побували у Ланівцях.
Захід розпочався у Лановецькому відділенні Збаразької об’єднаної державної податкової інспекції традиційно із зустрічі з представниками місцевих ЗМІ. Учасники обговорили необхідність висвітлення у ЗМІ інформації щодо низки актуальних для громади питань, пов’язаних із цьогорічними змінами податкового законодавства, сучасними правилами адміністрування акцизного податку, корисністю бюджетної децентралізації.
Згодом у конференц-залі Лановецької районної ради відбулась зустріч керівників влади з представниками бізнесу.
«Я радий вітати усіх присутніх у цьому залі. Сьогодні кращі фахівці фіскальних органів намагатимуться донести всю необхідну інформацію щодо цьогорічних податкових новацій. Переконаний, що завдяки пропозиціям від громадськості ми конструктивно змінимо податкову систему, збалансувавши її між інтересами бізнесу та держави. Пам’ятаймо, успішна країна складається з успішних сіл, селищ, міст та свідомих платників податків», - звернувся до платників Сергій Господарик.
Того ж дня лектори фіскальної служби області провели семінар для суб’єктів господарювання з актуальних питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оподаткування податком на прибуток, ПДВ, податком на доходи фізичних осіб, акцизним податком, розповіли про новації в оподаткуванні ресурсних, рентних та місцевих податків. Учасники заходу мали змогу отримати кваліфіковані консультації та роз`яснення щодо нещодавніх змін у законодавстві, які відбулися із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».
Крім цього, фахівці Головного управління ДФС в області та Лановецького відділення Збаразької ОДПІ провели зустріч із представниками влади району. Держслужбовці обговорили питання щодо напрямків стимулювання розвитку малого і середнього підприємництва в краї, способи легалізації заробітної плати громадян.
 

Згідно з п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України на фізичних осіб-підприємців покладено обов’язок щодо подання декларації за результатами звітного року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859 затверджено нову форму декларації, яка має кілька особливостей заповнення, зокрема, визначення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, обов’язкове заповнення додатку Ф4, обов’язкове зазначення кількості місяців, протягом яких фізична особа-підприємець одержувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Для заповнення додатку Ф4 до декларації використовується Книга обліку доходів та витрат.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України, якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних нею видів діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України для платників податку-фізичних осіб, та відображаються в одній декларації з обов’язковим заповненням додатків Ф1, Ф2, Ф3, Ф4 до декларації, крім доходів, отриманих від провадження підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування.
За результатами 2015 року фізичні особи-підприємці самостійно розраховують військовий збір у розмірі 1,5% чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Питання тимчасового ввезення транспортних засобів, які належать іноземним компаніям та мають іноземну реєстрацію, врегульовано положеннями Митного Кодексу України та Конвенції про тимчасове ввезення (далі – Конвенція).
Відповідно до п. 60 ст. 4 Митного Кодексу України транспортні засоби особистого користування – наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Статтею 1 Додатку С до Конвенції визначено, що приватне використання означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання. Статтею 1 Конвенції та п. 35 ст. 4 Митного Кодексу України встановлено, що поняття «особа» означає юридичну та фізичну особу.
Відтак згідно з положеннями Митного Кодексу України та Конвенції транспортні засоби, що належать іноземним компанія і мають іноземну реєстрацію, які тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-резидентами в службових цілях, а не для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через митний кордон України, не відносяться до транспортних засобів комерційного призначення. Митне оформлення таких транспортних засобів здійснюється згідно із ч. 3 ст. 380 Митного Кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 380 Митного Кодексу України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

З початку 2016 року учасниками зовнішньоекономічної діяльності області сплачено 120,4 млн грн митних платежів, а це на 61,2% або на 45,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. За словами в.о. начальника Тернопільської митниці ДФС Оксани Антонович, найбільші суми митних платежів надійшли від справляння податку на додану вартість – 109,6 млн грн, також сплачено 10,1 млн грн мита, 400 тис. грн акцизного податку та 300 тис. грн плати за виконання митних формальностей та інших платежів.
Одними із основних причин збільшення надходжень порівняно з минулим звітним періодом були здійснення імпортних операцій підприємствами, що за певних обставин не працювали минулого року, збільшення обсягів імпорту підприємствами та сезонна активізація імпортерів сільськогосподарської техніки (всього підприємствами, які збільшили надходження порівняно з минулим роком, в лютому поточного року сплачено 26,6 млн грн або 37,4% від загальної суми сплачених митних платежів), а також оформлення в зоні діяльності митниці товарів підприємств з місцем обліку в інших митницях ДФС, в тому числі із східних областей України (сума сплачених такими підприємствами платежів склала 32,5 млн грн або 27% від загальної суми сплачених митних платежів).
Також додаткові суми платежів надійшли від контролю за правильністю визначення митної вартості, класифікації товарів та країни їх походження в сумі 6,3 млн грн (5,2% від загальної суми сплачених митних платежів), з них:
- від контролю за правильністю визначення митної вартості товарів надійшло 5,8 млн грн;
- від контролю за правильністю визначення класифікації товарів – 461 тис. грн;
- від контролю за правильністю визначення країни походження – 62,6 тис. гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України 20 січня 2016 року №20 (далі – Постанова №20) дозволений виключно прохідний транзит (від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України)) через митну територію України товарів, зазначених у переліку до постанови Кабінету Міністрів України 30 грудня 2015 року №1147, та через визначені Постановою №20 пункти пропуску на державному кордоні України з Республікою Білорусь та Російською Федерацією.
Безперешкодне переміщення прохідним транзитом через митну територію України товарів походженням з Російської Федерації обумовлено ще і тим, що кінцевим їх отримувачем є суб’єкти з країн Європейського Союзу, які вже сплатили кошти як за самі товари, так і за їх доставку.
Водночас положеннями ч. 2 ст. V Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947 р. встановлено, що повинна існувати свобода транзиту через територію кожної сторони за маршрутами, найбільш зручними для міжнародного транзиту, для транзитного руху на територію інших сторін чи з територій інших сторін. Не повинно бути винятків, що базуються на прапорі суден, місці походження, відправлення, в’їзду, виїзду чи призначення або на будь-яких обставинах, що стосуються власності на товари, судна чи інші транспортні засоби.
Заборона на переміщення прохідним транзитом товарів і транспортних засобів територією України суперечить міжнародним зобов’язанням України в рамках Світової організації торгівлі, до числа 162 країн-учасниць якої входять країни Європейського Союзу та окремі країни Співдружності Незалежних Держав, у тому числі Україна.
Відтак згідно з повідомленням Міністерства інфраструктури України (лист від 23.02.2016 р. №835/25/14-16) дія українських транзитних дозволів, наданих для російських перевізників на 2016 рік, була поновлена з 25 лютого 2016 року.

За два місяці 2016 року на Тернопільщині забезпечено надходження 191,4 млн гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 60,3 млн гривень або на 42,7% більше, ніж надійшло впродовж відповідного періоду у 2015 році. Зокрема, у лютому до бюджету спрямовано понад 102,6 млн гривень цього платежу, виконання прогнозного показника становить 130,7%. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Станіслав Денисюк.
Нагадуємо, що доходи у вигляді виплат, нарахованих (виплачених, наданих), зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які нараховуються у зв’язку з виконанням трудових відносин та за цивільно-правовими відносинами, починаючи з 1 січня 2016 року, оподатковуються за ставкою 18%.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Водночас дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного об’єкта нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
Частиною четвертою ст. 334 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відтак під час продажу власником (фізичною особою) нерухомого майна, крім отриманого у спадщину (оскільки умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину), за умови перебування такого майна у власності понад три роки, а іншої частини менше трьох років, з метою дотримання умов ст. 172 Податкового кодексу України щодо продажу житлової нерухомості не частіше одного разу протягом звітного податкового року та перебування такого майна у власності, кожну частину нерухомого майна слід розглядати як окремий об’єкт оподаткування.
Отже, дохід від продажу власником (фізичною особою) об’єкта нерухомого майна, крім отриманого у спадщину, за умови перебування частини такого майна у власності понад три роки не оподатковується, а іншої частини – менше трьох років, підлягає оподаткуванню за ставкою 5% при отриманні доходу резидентом та 15%/20% при отриманні доходу нерезидентом.

Суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (абзац другий п.п. 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 (далі - Порядок №11), сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва, не підлягає сплаті до бюджету та акумулюється сільськогосподарським підприємством на його спеціальному рахунку. Для акумулювання зазначеної суми ПДВ сільськогосподарське підприємство зараховує кошти на власний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритий для перерахування коштів на його спеціальний рахунок. Кошти, зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, перераховуються автоматично протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такий рахунок, органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства.
Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року буде перераховуватись на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.
У разі нецільового використання суми ПДВ сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.
Тобто п. 209.2 ст. 209 ПКУ та п. 3 Порядку №11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на спеціальні рахунки. Такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Враховуючи викладене, спрямування коштів сільськогосподарськими товаровиробниками зі спеціального рахунку на виплату заробітної плати своїм працівникам, які задіяні у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг, вважається цільовим використанням акумульованих коштів, за умови, що розрахунки з постачальниками в частині відшкодування сум ПДВ, сплачених (нарахованих) на вартість виробничих факторів, проведені в повному розмірі.

Відповідно до ст. 231, 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) із 1 березня запроваджено Єдиний реєстр акцизних накладних і систему електронного адміністрування реалізації пального та введено акцизну накладну як обов’язковий електронний документ, що складається при здійсненні усіх операцій із реалізації пального на внутрішньому ринку.
Таке нововведення сприятиме зменшенню обсягів тіньового обігу пального, збільшенню надходжень акцизного податку до бюджету, а також наближенню податкового законодавства України до законодавства ЄС.
Відзначимо, що період із 1 березня по 1 квітня визнано перехідним періодом, протягом якого реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється без обмеження обсягів, обчислених за формою відповідно до п.232.3 ПКУ.
Зауважимо, що до 20 березня платники акцизного податку повинні подати фіскальному органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня за формою, затвердженою Міністерством фінансів України.

Відповідно до ст. 231, 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) із 1 березня запроваджено Єдиний реєстр акцизних накладних і систему електронного адміністрування реалізації пального та введено акцизну накладну як обов’язковий електронний документ, що складається при здійсненні усіх операцій із реалізації пального на внутрішньому ринку.
Таке нововведення сприятиме зменшенню обсягів тіньового обігу пального, збільшенню надходжень акцизного податку до бюджету, а також наближенню податкового законодавства України до законодавства ЄС.
Відзначимо, що період із 1 березня по 1 квітня визнано перехідним періодом, протягом якого реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється без обмеження обсягів, обчислених за формою відповідно до п.232.3 ПКУ.
Зауважимо, що до 20 березня платники акцизного податку повинні подати фіскальному органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня за формою, затвердженою Міністерством фінансів України.

З метою роз’яснення вимог щодо декларування майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру та подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави, фахівці Головного управління ДФС у Тернопільській області протягом лютого-березня провели семінари для працівників органів державної влади та місцевого самоврядування нашого краю.
Один із таких заходів, в рамках реалізації Проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує Асоціація міст України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), нещодавно відбувся у приміщенні Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України. Лектори фіскальної служби області, відповідно до теми семінару, проконсультували посадових осіб стосовно вимог декларування майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру та оприлюднення декларацій держслужбовцями.
Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» державні службовці зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до даного Закону.
Наприкінці зустрічі представники відомства надали вичерпні відповіді на запитання присутніх.

За два місяці 2016 року суб’єкти господарювання – юридичні особи Тернопільщини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів 14,3 млн грн єдиного податку, що на 4,6 млн грн більше, ніж за відповідний період минулого року.
За словами начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігоря Комендата, у лютому цього року до бюджету надійшло 8,3 млн грн єдиного податку з юридичних осіб третьої та четвертої групи, виконання прогнозного показника становить 145,5%. Для порівняння, в лютому 2015 року надходження цього податку складали 7 млн гривень.
Станом на початок березня на обліку в контролюючих органах Тернопільщини перебувало 2890 платників єдиного податку третьої групи, з яких за ставкою 5 відсотків працюють 2694 платники, а за ставкою 3 відсотки – 196.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Пунктом 199.2 ст. 199 ПКУ передбачено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Згідно з п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У випадку зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Згідно з п. 199.5 ст.199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2-199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Зауважимо, якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до п.п. 199.2 та 199.3 ст. 199 ПКУ (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). При знятті з обліку платника податку, в тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку (п. 42 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Якщо неприбуткова організація отримує доходи від діяльності, яка не пов’язана із статутною (у т. ч. здійснює продаж основних засобів), та не використовує їх для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, то така неприбуткова організація відповідно до підпункту 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. При цьому податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ Податкового кодексу України для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.
При цьому об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску контролюючий орган застосовує до платників єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом №2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року №8073-Х фізичні особи-підприємці несуть адміністративну відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску:
1. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб-підприємців від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб-підприємців від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак у разі несплати єдиного внеску, нарахованого за календарний рік, до фізичних осіб-підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, починаючи з 10 лютого року, наступного за звітним, застосовуються штрафні санкції у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
За порушення строків сплати єдиного внеску фізичні особи-підприємці несуть адміністративну відповідальність.

Нагадаємо, що наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859 затверджено нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо її заповнення. Одним із нововведень нової декларації є визначення категорії платника податків.
Відтак у рядку 8 розділу I податкової декларації про майновий стан і доходи платник самостійно визначає категорію, до якої слід його віднести: чи то громадянин, чи особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, чи підприємець (окрім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).

Платник податків Дохід, який отримано Категорія платника у декларації
Фізичні особи-підприємці Протягом року отримано дохід виключно від підприємницької діяльності (окрім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) Підприємець
Фізичні особи-підприємці Протягом року отримано дохід від підприємницької діяльності (окрім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна тощо) Підприємець
Фізичні особи-підприємці Протягом року отримано дохід від підприємницької діяльності виключно на спрощеній системі оподаткування та інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна тощо) Громадянин
Фізичні особи-підприємці, які протягом року здійснили перехід на/зі спрощеної системи оподаткування Отримано дохід виключно від підприємницької діяльності Підприємець
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність Протягом року отримано дохід виключно від незалежної професійної діяльності Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність Протягом року отримано дохід від незалежної професійної діяльності та інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи як громадяни (дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадкованого чи отриманого у дарунок майна тощо) Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування Протягом року отримано дохід від незалежної професійної та підприємницької діяльності Підприємець
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно здійснюють підприємницьку діяльність виключно на спрощеній системі оподаткування Протягом року отримано дохід від незалежної професійної та підприємницької діяльності Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування).
Нагадаємо, що Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957 (далі - Порядок №957).
Відповідно до пункту 5 Порядку №957 у першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.
Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником податку на додану вартість у довільних формі та порядку. Водночас не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.
Проте складання платником ПДВ податкових накладних з однаковими порядковими номерами, але з різними датами складання, не вважається помилкою.
Згідно з пунктом 21 Порядку №957 у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
При цьому не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Довідково: з 1 квітня форма податкової накладної та Порядок її заповнення буде змінено відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. №1307.

З початку цього року посадовими особами територіальних органів ДФС в області проведено 8 особистих прийомів громадян. Зокрема, заступником начальника ГУ ДФС в області проведено 1 особистий прийом, іншими посадовими особами ГУ ДФС в області – 4, начальниками податкових інспекцій – 1, їх заступниками – 2.
Здебільшого до керівників фіскальної служби звертались підприємці та бухгалтери, а саме 6 та 2 осіб відповідно.
Варто зауважити, що відповідно до Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 2 березня 2015 року №271, запис на черговий прийом до керівника органу ДФС припиняється за 10 робочих днів, до інших посадових осіб – за 5 робочих днів до дати особистого прийому.
Записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна зателефонувавши за номером 43-46-33.
З графіком особистого прийому громадян можна ознайомитися на суб-сайті територіальних органів ДФС в області в розділі «Приймальня громадян».

Впродовж поточного року у 299 суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини зафіксовано факти виплати заробітної плати та інших доходів з порушенням вимог податкового законодавства.
В ході проведення камеральних перевірок та індивідуальних співбесід виявлено 590 громадян, які не були працедавцями оформлені на роботу згідно з вимогами законодавства. Їм було виплачено дохід на суму понад 710 тис. гривень. До бюджету сплачено 73,3 тис. грн податку на доходи фізичних осіб.
За результатами вжитих заходів всі виявлені не обліковані наймані працівники оформили трудові відносини.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання на посилену відповідальність за порушення норм трудового законодавства. Зокрема, у разі допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення робітника на неповний робочий час, у разі якщо він фактично працює повний робочий час, або якщо виплати здійснюються без нарахування й сплати єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб до роботодавців застосовуються штрафні санкції у розмірі 30 мінімальних зарплат на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
У випадку складання податкової накладної при постачанні імпортованих та/або вітчизняних товарів в наборі (комплекті) в графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» такої податкової накладної необхідно зазначити номенклатуру товарів, які входять до набору (комплекту), та у графі 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» вказати код УКТ ЗЕД по тих товарних позиціях, які ввезені на митну територію України.

З 4 березня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №7 „Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції” (далі – звіт).
Звіт про контрольовані операції складається платниками податків, які відповідно до пункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зобов’язані подавати Звіт Державній фіскальній службі України.
Така звітність подається до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Звіт складається із заголовної, основної частини, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною.
Детальніше про заповнення Звіту та про самостійне виправлення помилок йдеться у листі ДФС України від 15.03.2016 №8890/7/99-99-19-02-02-17 „Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції”.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані подавати Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
До початку роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій такі особи зобов’язані подавати декларації у паперовому вигляді.
Частиною дев’ятою ст.12 Закону №3206 передбачено проведення перевірки достовірності відомостей, зазначених суб’єктами декларування у Декларації.
Така перевірка згідно з п. 5 Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2015 р. №333 (далі – Порядок), здійснюється як апаратом ДФС, так і територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування.
При цьому безпосередньо апаратом ДФС здійснюються перевірки на підставі отриманих копій Декларацій виключно суб’єктів декларування, перелік яких визначено п.п. 1 п. 5 Порядку, інших суб’єктів декларування – територіальними органами ДФС за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування.
Відповідно до ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Так, з метою зменшення бюджетних витрат, для здійснення перевірки достовірності зазначених у Декларації відомостей відповідний орган протягом десяти днів з дня одержання декларації необхідно надсилати її копію:
- до апарату ДФС – суб’єктів декларування, перелік яких визначено п.п. 1 п. 5 Порядку;
- до територіального органу ДФС за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування інших суб’єктів декларування.
Одночасно інформуємо, що адреси державних податкових інспекцій Головного управління ДФС Тернопільській області розміщено на суб-сайті Територіальних органів ГУ ДФС в області, а адреси державних податкових інспекцій головних управлінь ДФС в областях та м. Києві розміщено на веб-порталі ДФС.
Більш детально з даним роз’ясненням можна ознайомитися у листі ДФС України від 18.03.2016 р. №9303/7/99-99-17-05-01-17.

Впродовж двох місяців 2016 року центри обслуговування області відвідали 155 470 платників податків. Фахівцями територіальних органів ДФС в області за цей період було надано 11 375 адміністративних послуг.
Найчастіше мешканцям Тернопілля у центрах обслуговування видавали реєстраційні номери облікової картки платників податків та вносили до паспортів громадян України дані стосовно них. Відтак за січень-лютий 2016 року таких послуг було надано 6 933 фізичним особам, що складає 61 відсоток від загальної кількості наданих адміністративних послуг.
Зауважимо, що працівники центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України у приміщенні ЦОП Тернопільської ОДПІ активно надають послуги з безкоштовної видачі сертифікатів ключів електронного цифрового підпису. У 2016 році їх отримали вже 2 883 платників.
Крім цього, у залі обслуговування платників Тернопільської ОДПІ виділене окреме місце з надання електронного сервісу «Інспектор он-лайн». Двічі на тиждень (у вівторок та четвер) проводяться сеанси скайп-зв’язку з платниками податків з надання консультацій. З початку 2016 року послугами даного сервісу скористалися 33 платники податків.

З початку року зовнішньоекономічні операції учасниками ЗЕД Тернопільщини проводились з торговельними партнерами із 54 країн світу. Перші позиції займають Польща (58,4% від усього товарообігу), Німеччина (6,4%), Італія (3,9%), Росія (2,9%) та Швейцарія (2,8%).
У географічному розрізі найбільше товарів в область надійшло з Польщі (49,6% від усього імпорту), Німеччини (11%), Великобританії (4,3%), Італії (3,9%) та Угорщини (1,5%).
Експорт товарів здебільшого здійснювався до країн Європейського співтовариства, найбільше до Польщі (69,9% від усього експорту) Литви (5,2%), Італії (3,9%) та до країн учасниць Співдружності Незалежних Держав, зокрема до Білорусії (1,9%) та Молдови (1,1%).
Відтак загальний товарообіг області склав 74,89 млн дол. США, з яких імпорт 38,85 млн дол. США та експорт – 36,05 млн дол. США.
Водночас оформлено 3086 митних декларацій, зокрема, 1300 – в митному режимі імпорту, 1059 – в митному режимі експорту та 727 – в інших митних режимах.

Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. База оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України).
Однак з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909), яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з найманих працівників. Також Законом №909 до Податкового кодексу України встановлено єдину ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, зокрема, для доходів у вигляді заробітної плати.
Відтак під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суми страхових внесків, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, передбачених п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України, але без зменшення на суму єдиного внеску. При цьому, доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються за ставкою 18%.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (веб-портал ДФС, вкладинка «Інформаційно-довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 103.02).

Обставини, за яких може проводитися документальна позапланова перевірка, визначені у п. 78.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
Поряд з цим п. 78.4 ст. 78 ПКУ визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Отже, при неподанні або несвоєчасному поданні суб’єктом господарювання податкової звітності в установлений законом строк, керівником контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки.
При цьому тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, для суб’єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому-восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів (п. 82.2 ст. 82 ПКУ).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період (абзац п’ятнадцятий п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абзац шістнадцятий п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
При допущенні продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Це право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абзац сімнадцятий п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Протягом 15 календарних днів з дня надходження заяви із скаргою контролюючий орган зобов’язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Згідно із п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Разом з податковою декларацією для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, у яких зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Оскільки на сьогодні форми запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку не встановлені, а також те, що декларування сільськогосподарськими товаровиробниками податкових зобов’язань з єдиного податку на 2016 рік здійснювалося за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, у поточному році для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи надаються довідки довільної форми. Для отримання довідки необхідно подати заяву до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

У січні-лютому 2016 року до територіальних органів ДФС у Тернопільській області надійшло 30 письмових звернень від громадян.
З усіх звернень, отриманих у цьому році, дванадцять були адресовані Головному управлінню ДФС в області, до Тернопільської ОДПІ надійшло чотирнадцять письмових звернень, ще по два – до Чортківської та Кременецької ОДПІ.
Аналізуючи тематику усіх звернень слід зауважити, що переважна їх більшість надійшла з інформуванням про ухилення від сплати податків та питань проведення контрольно-перевірочної роботи.
Із 30 отриманих письмових звернень станом на початок березня 18 уже розглянуто у встановлений законом термін, ще 12 знаходяться на виконанні.

Підсумки роботи Головного управління ДФС в області та Тернопільської митниці ДФС за 2015 рік та завдання щодо забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів у 2016 році розглядалися під час засідання колегії ГУ ДФС в області за участю керівників структурних підрозділів відомства, об’єднаних державних податкових інспекцій та митниці.
Незважаючи на падіння основних економічних показників розвитку області у 2015 році та важкі умови виконання бюджетних призначень, протягом минулого року до зведеного бюджету забезпечено майже 3,2 мільярди гривень платежів, що на 656 мільйонів гривень більше ніж у 2014 році. Значний вплив на ріст надходжень мала інфляційна складова, також росту сприяли зміни в податковому законодавстві. Оцінюючи ситуацію варто також наголосити, що таких результатів роботи вдалося досягти завдяки проведенню заходів з детінізації економіки, зокрема, ліквідації податкових ям, відпрацюванню ризикових операцій суб’єктів господарювання, упередженню незаконного бюджетного відшкодування.
«У поточному році бюджетний процес також проходитиме в умовах законодавчих змін, які розраховані на суттєве зростання доходів місцевих бюджетів. Передбачено збільшення в півтора-два рази ставок акцизного податку з вироблених товарів, що відповідно призведе на збільшення надходжень акцизного податку з роздрібної торгівлі, який зайняв вагоме місце в структурі доходів місцевих бюджетів - від 20-25% у сільських та селищних бюджетах до 43-50% у міських бюджетах. Також одним з найважливіших нововведень є уніфікація та зниження ставки єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до 22%, та скасування внеску, що утримувався у діапазоні 2-6,1% із заробітної плати працівників. Надходження податку на доходи фізичних осіб у січні-лютому цього року зросли на 43% і значний вплив мало не лише підвищення ставки з 15% до 18%, але і зростання фонду оплати праці. Та, на жаль, ще чимала сума цього податку залишається «поза бюджетом», - наголосив начальник ДФС в області Ігор Комендат.
Керівник ДФС в області також зазначив, що враховуючи аграрну специфіку області моніторинг діяльності сільгоспвиробників повинен бути одним з пріоритетних напрямів роботи. Тим більше, що за результатами їх роботи у минулому році при статистичних даних щодо падіння сільськогосподарського виробництва в області, відзначено зростання декларування обсягів продажу власної сільськогосподарської продукції в 1,8 рази, майже 950 млн грн залишено в розпорядженні сільгоспвиробників.
Серед резервів забезпечення виконання бюджетних призначень у 2016 році посадовець називає розширення бази оподаткування за рахунок детінізації економіки, зокрема, ліквідації схем ухилення від сплати податкових та митних платежів.

Утримувати з нарахованих на депозитні вклади процентів податок на доходи фізичних осіб та перераховувати в бюджет суму податку банки зобов’язує закон. Громадяни – вкладники у цьому випадку не виступають податковими агентами та не повинні окремо подавати звітних документів.
Нагадаємо, що розміщення коштів на депозитному рахунку, як і решта пасивних доходів, підлягають оподаткуванню відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 року.
Відтак згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Водночас п.п. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України встановлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України. При цьому відповідно до Угоди Світової організації торгівлі про правила визначення походження правила визначення походження встановлюються за конкретними критеріями (зміна коду товару, відсоток доданої вартості, виконання певних технологічних операцій тощо).
Згідно з ч. 3 ст. 44 Митного кодексу України сертифікат про походження товару подається обов’язково на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законодавством України. Якщо неможливо достовірно встановити країну походження товарів (відсутній оригінал сертифіката про походження товару), щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.
Відтак необхідною умовою для незастосування особливих видів мита є подання митницям ДФС сертифікату про походження (переміщення) товару в якості документу, що підтверджує походження імпортованого товару. Водночас якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, визначено, що крім сертифікату про походження (переміщення) товару в якості документу, що підтверджує походження імпортованого товару, можуть подаватись інші документи про походження товару, то для підтвердження країни походження товарів можуть застосовуватися такі документи. Таким чином, подання сертифікатів про походження товарів при ввезенні громадянами транспортних засобів на митну територію України є обов’язковим у випадку встановлення на такі товари особливих видів мита.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (веб-портал ДФС, вкладинка «Інформаційно-довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 210.08).

Для забезпечення виконання умов Коаліційної угоди щодо створення сприятливого бізнес-середовища для розвитку малого бізнесу наказом Міністерства фінансів України від 10.02.2016 №40 затверджено Порядок скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення.
Це дозволить сумлінним платникам податків, які не допускають систематичних порушень податкового законодавства, уникнути необхідності витрачати час на проведення процедур оскарження результатів перевірок та спрямувати вивільнені від сплати штрафних (фінансових) санкцій кошти на інвестування в розвиток власної господарської діяльності.
Так, порядок вирішує актуальні питання при скасуванні штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані до платників податків з річними обсягами доходів до 20 млн грн та які без оскарження сплатили донараховані податкові зобов’язання у терміни, визначені Податковим кодексом України.
Ця норма дії до 31 грудня 2016 року та стосується штрафних (фінансових) санкцій, що нараховані на суму податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом. Штрафні санкції не скасовуються у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору.
Платник податків, який прийняв рішення про неоскарження суми податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом, сплачує суму такого податкового зобов’язання у строки, визначені Податковим кодексом.
При цьому платіжні документи на сплату визначених податкових зобов’язань необхідно заповнювати з наведенням роз’яснювальної інформації про призначення платежу. Зокрема, це може бути дата та номер акта перевірки та податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого визначено суму такого податкового зобов’язання.
Для спрощення процедури, передбаченої порядком, платникам рекомендується письмово повідомити про своє рішення скористатись правом на скасування штрафних санкцій контролюючий орган, який склав відповідне податкове повідомлення-рішення. Разом з таким повідомленням також доцільно надати копії платіжних документів, згідно з якими здійснено сплату податкового зобов’язання.
Рішення про скасування штрафних (фінансових) санкцій приймається протягом 10 календарних днів з дня сплати такого податкового зобов’язання. Контролюючий орган не пізніше п’яти робочих днів з дня, що настає за днем скасування, повідомляє платника податків про таке рішення.
Разом з тим, якщо платник податків розпочне процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, штрафні (фінансові) санкції по якому були скасовані, контролюючий орган відкликає своє рішення про їх скасування.

Протягом лютого 2016 року учасники ЗЕД Тернопільщини проводили зовнішньоекономічні операції з торговельними партнерами із 49 країн світу, перші позиції серед яких займають Польща (59,1% від усього товарообігу), Німеччина (7,9%), Італія (4,0%), Великобританія (3,1%) та Швейцарія (2,8%).
Тернопільською митницею ДФС оформлено 1761 митну декларацію, що на 14% більше за аналогічний період 2015 року. Зокрема, оформлено 730 декларацій в митному режимі імпорту, 642 – в митному режимі експорту та 389 – в інших митних режимах.
Відтак оформлено 29,9 тис. тон вантажів, в тому числі 11,4 тис. тонн імпортних вантажів та 18,5 тис. тон експортних.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 2 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності - 1095 днів) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

Відповідно до ст.ст. 64-65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб - підприємців як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей контролюючими органами. Тому подавати до контролюючих органів заяву за ф. №1-ОПП або за ф. №5-ОПП для взяття на облік таким платникам не потрібно.
Лише окрема категорія платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має подавати для взяття на облік заяву за ф. №1 - ОПП (ф. №5-ОПП).
Згідно з п. 65.3 ст. 65 ПКУ для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву (за ф. №5-ОПП) та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.
Порядок подання документів для взяття на облік окремих категорій платників податків визначено розділом IV Порядку обліку платників податків і зборів (далі – Порядок).
Подання заяви за ф. №1-ОПП поштою Порядком не передбачено, оскільки згідно з пп. 4.10 - 4.11 Порядку одночасно з поданням заяви та копій документів, пред’являються оригінали відповідних документів.
Крім того, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Відповідно до п. 8.4 Порядку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
При цьому, способу подання таких повідомлень не визначено, а тому платник податку має можливість надіслати їх поштою.

Згідно з п. 209.4 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.
Пунктом 209.14 ст. 209 ПКУ передбачено, зокрема, що при експорті сільськогосподарської продукції застосовується нульова ставка.
Пунктом 5 розділу І наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 передбачено, що платники податку, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації з ПДВ з позначкою «0110», подають податкову декларацію з ПДВ з позначкою «0121»/«0122»/«0123» (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого вказаною статтею.
Отже, операції з експорту сільськогосподарським підприємством – суб’єктом спеціального режиму оподаткування власновироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у рядку 2 декларації 0121 - 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією.

На застосування касового методу мають право платники податку на додану ватрість:
- які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості;
- у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів;
- за операціями з виконання підрядних будівельних робіт.
Крім того, тимчасово, до 01.07.2017, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД. При цьому касовий метод поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, припадає на звітні (податкові) періоди з 01.01.2016 до 01.07.2017.
Нагадаємо, що касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Державна фіскальна служба України роз’яснила питання щодо оподаткування акцизним податком скрапленого газу, який реалізується в балонах для побутових потреб населення.
У листі відзначено, що суб’єкти господарювання, які реалізують скраплений газ для потреб населення, з 1 січня 2016 року не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Детально про підстави не нарахування акцизного податку з роздрібного продажу йдеться у листі від 26.02.2016 №3445/5/99-99-21-05-16.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники, які відображаються у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, є складовими формули, за якою розраховується сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (реєстраційну суму).
Величина кожного показника формується на дату витягу та змінюється по мірі надходження до системи електронного адміністрування ПДВ інформації, зокрема, щодо зареєстрованих податкових накладних, розрахунків коригування до них, митних декларацій та аркушів коригування до них, зарахованих на електронний рахунок коштів, подану податкову звітність та іншої інформації, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України, яка впливає на показники складової формули.

Відповідно до статті 253 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Платників єдиного внеску визначено частиною 1 статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), до яких віднесені, зокрема, роботодавці – дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.
Оскільки на іноземних громадян, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не поширюються норми статті 253 КЗпП, то вони не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно зазначені представництва не є страхувальниками для іноземців у випадку нарахування та виплати їм на території України доходу у вигляді заробітної плати.
Водночас заробітна плата таких громадян не включається до бази нарахування єдиного внеску та не відображається у звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Детальніше з цим роз’ясненням можна ознайомитися у листі ДФС України від 09.03.2016 р. №8058/7/99-99-17-03-01-17.

Відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” протягом двох місяців цього року до територіальних органів ДФС в області надійшло 11 інформаційних запитів, що на 5 запитів більше за аналогічний період минулого року (6 запитів).
Своїм правом доступу до публічної інформації скористалися 6 суб’єктів господарської діяльності – фізичних осіб, 3 юридичні особи та 2 представники засобів масової інформації.
Найбільш цікавою для запитувачів насамперед була інформація стосовно обсягів надходжень податків та зборів до бюджету, результатів проведення перевірок, термінів подання податкової звітності та сплати платежів, відомостей з декларацій державних службовців.
За результатами розгляду 11 запитів, фахівцями органів ДФС області задоволено та надано вичерпні відповіді по 8 запитах, в 1 запиті надано відмову у наданні інформації, ще 2 запити перенаправлено належному розпоряднику інформації.
Нагадуємо, що запити на публічну інформацію, розпорядником якої є Головне управління ДФС у Тернопільській області, можна подавати:
• на поштову адресу:
Головне управління ДФС у Тернопільській області
вул. Білецька,1
м. Тернопіль
46003
• на електронну адресу: tr.viddil11@sfs.gov.ua;
• факсом: (0352) 43-46-02;
• за телефоном: (0352) 43-46-33.
Запит може бути поданий особисто до відділу реєстрації платників та електронних сервісів Головного управління ДФС у Тернопільській області, у робочий час згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку (з понеділка по п’ятницю з 09.00 до 13.00 год. та з 13.45 до 18.00 год.; у п’ятницю – до 16.45 год.).

За підсумками лютого цього року працівниками Тернопільської митниці ДФС при здійсненні моніторингу зовнішньоекономічних операцій щодо виявлення протиправних схем переміщення товарів через митний кордон України складено 6 адміністративних протоколів про порушення митних правил на загальну суму 148,5 тис. гривень. У звітному періоді за результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці до бюджету перераховано 34,8 тис. гривень. Одну справу на суму 72,2 тис. грн передано до суду.
Також отримано 6 відповідей від митних органів іноземних держав на запити, що направлялись у попередні періоди. Внаслідок чого складено чотири протоколи про порушення митних правил за ознаками ч.1 ст. 483 Митного кодексу України на загальну суму 148,5 тис. грн і один протокол за ознаками ст. 485 Митного кодексу України.

На застосування касового методу мають право платники податку на додану ватрість:
- які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості;
- у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів;
- за операціями з виконання підрядних будівельних робіт.
Крім того, тимчасово, до 01.07.2017, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД. При цьому касовий метод поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, припадає на звітні (податкові) періоди з 01.01.2016 до 01.07.2017.
Нагадаємо, що касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники, які відображаються у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, є складовими формули, за якою розраховується сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (реєстраційну суму).
Величина кожного показника формується на дату витягу та змінюється по мірі надходження до системи електронного адміністрування ПДВ інформації, зокрема, щодо зареєстрованих податкових накладних, розрахунків коригування до них, митних декларацій та аркушів коригування до них, зарахованих на електронний рахунок коштів, подану податкову звітність та іншої інформації, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України, яка впливає на показники складової формули.

Відділ організації роботи

Відповідно до статті 253 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Платників єдиного внеску визначено частиною 1 статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), до яких віднесені, зокрема, роботодавці – дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.
Оскільки на іноземних громадян, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не поширюються норми статті 253 КЗпП, то вони не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно зазначені представництва не є страхувальниками для іноземців у випадку нарахування та виплати їм на території України доходу у вигляді заробітної плати.
Водночас заробітна плата таких громадян не включається до бази нарахування єдиного внеску та не відображається у звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Детальніше з цим роз’ясненням можна ознайомитися у листі ДФС України від 09.03.2016 р. №8058/7/99-99-17-03-01-17.

Відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” протягом двох місяців цього року до територіальних органів ДФС в області надійшло 11 інформаційних запитів, що на 5 запитів більше за аналогічний період минулого року (6 запитів).
Своїм правом доступу до публічної інформації скористалися 6 суб’єктів господарської діяльності – фізичних осіб, 3 юридичні особи та 2 представники засобів масової інформації.
Найбільш цікавою для запитувачів насамперед була інформація стосовно обсягів надходжень податків та зборів до бюджету, результатів проведення перевірок, термінів подання податкової звітності та сплати платежів, відомостей з декларацій державних службовців.
За результатами розгляду 11 запитів, фахівцями органів ДФС області задоволено та надано вичерпні відповіді по 8 запитах, в 1 запиті надано відмову у наданні інформації, ще 2 запити перенаправлено належному розпоряднику інформації.
Нагадуємо, що запити на публічну інформацію, розпорядником якої є Головне управління ДФС у Тернопільській області, можна подавати:
• на поштову адресу:
Головне управління ДФС у Тернопільській області
вул. Білецька,1
м. Тернопіль
46003
• на електронну адресу: tr.viddil11@sfs.gov.ua;
• факсом: (0352) 43-46-02;
• за телефоном: (0352) 43-46-33.
Запит може бути поданий особисто до відділу реєстрації платників та електронних сервісів Головного управління ДФС у Тернопільській області, у робочий час згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку (з понеділка по п’ятницю з 09.00 до 13.00 год. та з 13.45 до 18.00 год.; у п’ятницю – до 16.45 год.).

Відділ організації роботи
Головного управління ДФС у Тернопільській області

За підсумками лютого цього року працівниками Тернопільської митниці ДФС при здійсненні моніторингу зовнішньоекономічних операцій щодо виявлення протиправних схем переміщення товарів через митний кордон України складено 6 адміністративних протоколів про порушення митних правил на загальну суму 148,5 тис. гривень. У звітному періоді за результатами роботи митниці в правоохоронному напрямку від сплати штрафів у справах про порушення митних правил за постановами митниці до бюджету перераховано 34,8 тис. гривень. Одну справу на суму 72,2 тис. грн передано до суду.
Також отримано 6 відповідей від митних органів іноземних держав на запити, що направлялись у попередні періоди. Внаслідок чого складено чотири протоколи про порушення митних правил за ознаками ч.1 ст. 483 Митного кодексу України на загальну суму 148,5 тис. грн і один протокол за ознаками ст. 485 Митного кодексу України.

Податковим кодексом України передбачено, що доходи, отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, не оподатковуються, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2015 –121800 грн). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
До цієї продукції належать живі тварини, м’ясо, їстівні субпродукти, риба, молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед, їстівні продукти тваринного походження, жири та олії рослинного або тваринного походження, готові харчові продукти, шкури необроблені (крім натурального та штучного хутра) і шкіра вичинена.
Якщо ж сума отриманого доходу перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, фізична особа зобов’язана подати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах – 15% (або 17% – у випадку перевищення суми доходу десятикратного розміру мінімальної заробітної плати).
Відтак продавці власної продукції тваринництва, які отримували торік доходи, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами Податкового кодексу України, зобов’язані до 1 травня 2016 року подати до органів фіскальної служби за місцем податкової адреси платника декларацію про майновий стан і доходи.

Сектор організації роботи

Головне управління ДФС у Тернопільській області спільно з інформаційним порталом 0352.com.ua продовжує цикл Інтернет-конференцій з питань роз'яснення основних положень Податкового кодексу України та інформування про діяльність Головного управління ДФС у Тернопільській області.
Зокрема, 16 березня 2016 року з 15.00 до 16.00 год. триватиме Інтернет-конференція за участю заступника начальника Головного управління ДФС в області Станіслава Степановича Денисюка на тему: "Все про адміністрування акцизного податку".

З 4 березня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2016 р. №8, яким затверджено форми та Порядок складання Звіту про контрольовані операції.
Нагадаємо, що Звіт про контрольовані операції складається платниками податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн грн (без врахування ПДВ).
Такий звіт потрібно подати до 1 травня, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Відповідно визнано таким, що втратив чинність, наказ Міндоходів України від 11.11.2013 р. №669.

Відділ комунікацій

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність при вчиненні порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Статтею 126 ПКУ визначено, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Також відповідно до ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або помилково спрямував кошти на невідповідний код бюджетної класифікації, кошти не надійдуть до відповідного рахунку бюджетної класифікації, а отже не буде погашена сума грошового зобов’язання платника податків.
У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни самостійно визначеного грошового зобов’язання платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством. Зокрема, ст. 126 ПКУ та ст. 163 прим. 2 КУпАП передбачено, що на суму податкового боргу нараховується пеня.

Впродовж двох місяців 2016 року територіальними органами Головного управління ДФС у Тернопільській області забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 240,6 млн грн, що на 7,9 млн грн більше ніж очікувалось. Виконання бюджетного призначення становить 103,4%.
Як повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, у лютому сплачено 116,5 млн гривень, що на 2,1 млн гривень більше за прогнозний показник.
Нагадаємо, що у 2016 році підприємці на загальній системі оподаткування сплачують ЄСВ з чистого доходу. Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Водночас сума ЄСВ, який сплачується, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) або приймається рішення про сплату такого ЄСВ при відсутності оподаткованого доходу. Підприємці на єдиному податку сплачують ЄСВ у сумах, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Перевірити термін дії посиленого сертифіката можна за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису».
В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо посиленого сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші.
Детальну інформацію про посилений сертифікат можна переглянути у пункті «Детальна інформація».

За два місяці 2016 року на антикорупційний сервіс ДФС України „Пульс” від платників податків Тернопільської області надійшло 6 звернень. Відтак до ГУ ДФС в області звертались 4 рази, а Козівська та Тернопільська ОДПІ отримали по 1 зверненню.
Фахівців сервісу громадяни запитували про організацію роботи територіальних органів, систему електронного адміністрування податку на додану вартість та бюджетне відшкодування цього податку, подання податкової звітності і реєстрацію податкових накладних.
Усі звернення, які надійшли на адресу органів Головного управління ДФС області, оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадуємо, що «Пульс» – це інтерактивний сервіс ДФС України, за допомогою якого приймаються звернення від платників податків з податкових та митних питань. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС, оперативно вирішити суперечливі питання, які відносяться до компетенції відомства, можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Відділ комунікацій
Головного управління ДФС у Тернопільській області

Головне управління ДФС в області нагадує терміни запровадження нових ставок акцизного податку:
- на спирт етиловий, пиво, слабоалкогольні напої та інші алкогольні напої, які не маркуються акцизними марками, - з 01.01.2016 року;
- на алкогольні напої, що маркуються акцизними марками, - з 01.03.2016 року;
- на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду, - з 01.04.2016 року.
Детальніше про це йдеться у листі Державної фіскальної служби України від 26.01.2016 №2476/7/99-99-21-05-17 „Про законодавчі зміни в частині акцизного податку”.

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою та у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Згідно зі ст. 164 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з зазначених порушень, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
КУпАП не передбачено право органів ДФС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності, але положеннями ст. 234 прим.1 КУпАП встановлено, що органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (ст. 164 прим. 2 КУпАП), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя – шоста ст. 166 прим. 6 КУпАП).
З урахуванням викладеного, до платників податків у випадку неподання або несвоєчасного подання фінансової звітності передбачено адміністративну відповідальність.
Органи державного фінансового контролю мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення на підставі ст. 164 прим. 2 КУпАП у випадках неподання або несвоєчасного подання фінансової звітності.

Декларантом одного із суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності Тернопільської області до митного оформлення заявлено «човен моторний».
За результатами митного контролю посадовими особами Тернопільської митниці ДФС встановлено, що товар не відповідає відомостям, зазначеним у митній декларації та поданих до митного оформлення документах.
Відтак у діях декларанта наявні ознаки адміністративного правопорушення за ознаками ст. 472 Митного кодексу України. Стосовно порушника фахівцями Тернопільської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил.
Товар як безпосередній предмет правопорушення тимчасово вилучено. Попередня вартість вилученого товару становить понад 294 тис. гривень.
На даний час у справі про порушення митних правил здійснюється провадження.

Головне управління ДФС у Тернопільській області з метою виховання податкової культури у підростаючого покоління – майбутніх платників податків, ознайомлення їх із професією фахівця податкової та митної справи, проводить екскурсії для учнів та студентів навчальних закладів краю.
Нещодавно своєрідний екскурс у минуле фахівці відомства влаштували для учнів Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 24.
Семикласникам розповіли про досягнення, успіхи, традиції, новації в системі оподаткування, а також про основні аспекти роботи у податковій сфері.
Першочергово школярі оглянули Музей податкової служби, де їх ознайомили із становленням та розвитком податкової системи від часів Київської Русі до сучасної незалежної України.
Після ознайомчої екскурсії музеєм гостям показали Центр обслуговування платників, Галерею робіт учасників Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості, що проводиться за ініціативи служби, а також розповіли про роботу Головного управління ДФС в області, його структуру та функції.
Школярів неймовірно зацікавила екскурсія, адже вони відвідували установу вперше, тож усе було новим і захопливим. Свої враження від побаченого семикласники залишили у «Книзі відгуків музею».
Подібні заходи у Головному управлінні ДФС Тернопільщини відбуваються постійно та уже тривалий час.

Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування, зокрема, операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.
Нагадаємо, що звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.
Якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.
Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.
Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає форвардній або ф’ючерсній ціні на дату укладення такого контракту.
Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.
Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром, без фільтру) здійснюється за цінами, не вищими за максимально роздрібні ціни (далі – МРЦ), збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто до вартості пачки сигарет (з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів)), не вищої за МРЦ (100 відсотків), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків вказаної вартості. Вартість пачки сигарет, вище якої не дозволено її реалізація, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.
Нагадаємо, що МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Продаж інших тютюнових виробів у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відсотків вказаної вартості.
Крім цього, ст. 17 Закону України 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено відповідальність у вигляді штрафів при роздрібній торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від МРЦ на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб’єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Щороку чимало громадян виконують свій конституційний обов’язок перед державою і суспільством щодо подання декларацій про отримані доходи. Декларацію про майновий стан і доходи подають громадяни щодо доходів, з яких не утримувався податок, та громадяни, що отримали майно у спадок чи подарунок, здають в оренду житло, землю, нерухоме або рухоме майно. Крім того, подати декларацію можуть фізичні особи, які мають право на податкову знижку.
Так, з початку деклараційної кампанії мешканці області до податкових інспекцій вже подали 2370 декларацій про майновий стан і доходи за 2015 рік, з яких 1321 декларацію – з метою отримання податкової знижки.
Громадяни, які зобов’язані задекларувати отримані доходи, подали 1049 декларацій. Зокрема, 457 декларацій – про отримані доходи у вигляді спадщини на суму доходу понад 46 млн грн, 197 декларацій – про доходи від продажу нерухомого чи рухомого майна на суму 32,4 млн грн, 104 декларації – про доходи від здачі в найм нерухомого майна на суму понад 4 млн грн, 30 декларацій – про доходи від продажу сільськогосподарської продукції в сумі 27,6 тис. грн, 20 декларацій – про отримані іноземні доходи резидентами в сумі майже 1,4 млн. грн, 52 декларації – про отримані доходи від здійснення незалежної професійної діяльності на суму пона 2,5 млн гривень та 184 декларації – про отримані інші доходи, з яких не утримано податку на доходи фізичних осіб, на суму 11,8 млн гривень.
Загалом з початку року платники задекларували 98,6 млн грн доходів та самостійно нарахували 4,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 940 тис. гривень військового збору.
Нагадуємо, що декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік необхідно подати до 1 травня 2016 року.

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з п. 8 розділу VІ Порядку №21 при виправленні помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Враховуючи викладене, виправлення помилок проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого при заповненні даних у відповідних рядках додаються відповідні додатки з відміткою «уточнюючий». Зазначені додатки містять вартісні показники, які відображають на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.
Якщо ж колонка 6 уточнюючого розрахунку у відповідних рядках, до яких повинні додаватися додатки, не заповнена, то відповідно додатки до таких рядків уточнюючого розрахунку платником податку не додаються.

Сектор комунікацій

Урочисте покладання квітів до пам'ятника видатного українського поета та художника Тараса Шевченка з нагоди 202-річниці від дня його народження відбулось вчора у Тернополі. У пошануванні духовного батька української нації разом із кількома тисячами жителів і гостей міста, представниками місцевої влади, політичних партій, громадськими діячами та духовенством взяли участь представники фіскальної служби області на чолі із заступником начальника відомства Надією Лопатинською.
Відкрили захід піснею «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні мистецького колективу Палацу культури “Березіль” ім. Л. Курбаса, яку підхопили присутні, а священнослужителі відправили поминальну панахиду за упокій душі Великого Кобзаря.
Після урочистостей представники влади та громадськості урочисто поклали до підніжжя пам’ятника кошики квітів у національних кольорах, а також букети із синьо-жовтими стрічками.
У «Сквері Кобзаря» того дня звучали поетичні слова та лунали пісні, що стали символом України, її свободи та незалежності.

Відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ. При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Нагадаємо, що на сьогодні діє ще форма податкової накладної, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957 (далі – Порядок №957).
Згідно з вимогами п. 12 Порядку №957 при складанні податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:
- у рядку «Індивідуальний податковий номер продавця» відображається умовний ІПН «500000000000», якщо такі послуги не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ст. 186 ПКУ, – умовний ІПН «200000000000»;
- у рядку «Особа (платник податку) – продавець» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента;
- у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» зазначається країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент);
- у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.
Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку №957.
При цьому Законом України від 16 липня 2015 року №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (далі – Закон № 643) внесено зміни до п. 201.1 ст. 201 ПКУ, яким виключено з переліку обов’язкових такі реквізити податкової накладної, як «Місцезнаходження (податкова адреса продавця)» та «Вид цивільно–правового договору».
До внесення відповідних змін до форм податкової накладної/розрахунку коригування в частині виключення з них реквізитів, які не передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ, а також реквізитів, які втратили актуальність у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, податкова накладна складається за формою, встановленою Порядком №957, але з урахуванням норм Закону №643.
Довідково: з 1 квітня 2016 року буде діяти форма податкової накладної, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.

Із 1 березня 2016 року збільшено розміри ставок акцизного податку, зокрема на спирт для виготовлення алкогольних напоїв – у півтора рази із 70 грн. 53 коп. до 105 грн. 80 коп. Відповідно зросла вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у зв’язку з чим правоохоронці фіксують активізацію тіньового ринку підакцизних товарів.
В рамках проведення операції «Акциз» впродовж останнього тижня співробітники оперативного управління Головного управління ДФС в області припинили незаконну діяльність чотирьох осіб, які займались виготовленням та розповсюдженням фальсифікованих алкогольних напоїв.
В ході проведення санкціонованих обшуків вилучено 1025 літрів спирту, 215 літрів фальсифікованої горілки та коньяку, порожню тару, корки, лійки, шланги, обладнання, яке використовувалось для виготовлення фальсифікату.
Фальсифікат розливався у тару під марками як вітчизняних виробників (GREENDAY, «Станіславська»), так і закордонних. Зокрема, горілка розливалась у бег-ін-бокси торгової марки «VODKA GORBATSCHOW» місткістю 3 літри (Німеччина), а коньяк – у дволітрові бег-ін-бокси під торговою маркою «ДИВИН» (Молдова).
Слід зазначити, що використання бег-ін-боксів для алкогольних напоїв заборонено законом.
Загальна вартість вилучених підакцизних товарів становить понад 170 тис. гривень.
При цьому кількість вилученого спирту є достатньою для виготовлення партії фальсифікованої горілки у кількості 5 тис. пляшок, реалізація якої завдала б бюджету збитків від ненадходження акцизного податку в сумі понад 100 тис. гривень.
Триває досудове розслідування.
Кримінальним кодексом України за вчинення злочинів, пов’язаних із незаконним виготовленням та реалізацією фальсифікованих алкогольних напоїв, передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі терміном до 10 років.
Всього ж з початку року співробітники податкової міліції області з незаконного обігу вилучили підакцизної продукції на суму 347,4 тис. гривень.
До суду направлено 3 кримінальні провадження стосовно осіб, які займались незаконним виготовленням та реалізацією фальсифікованих алкогольних напоїв.

Відповідно до п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Пунктом 209.6 ст.209 ПКУ передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Ця норма діє з урахуванням того, що:
а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;
б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Якщо протягом 2015 року платником податків отримано дохід від здавання в оренду нерухомого майна іншій фізичній особі, то такому платнику необхідно подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи.
Відповідно до п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, якщо орендар є фізичною особою, що не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у встановлені для квартального звітного (податкового) періоду – 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.
Оскільки податкове зобов’язання такого платника податку визначається за результатами звітного податкового року, а у платника податку відсутні документально підтверджені відомості щодо отриманого місячного оподатковуваного доходу, то при розрахунку податку на доходи фізичних осіб застосовуються ставки податку, визначені п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України до загального річного оподатковуваного доходу. Водночас податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у декларації відображаються без урахування податку, сплаченого протягом року за відповідний звітний період.
Окрім цього, відповідно до п.16№ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України з доходів, отриманих в Україні, сплачується військовий збір за ставкою 1,5%.

Приклад:
Протягом 2015 року платником податків отримано дохід від здавання в оренду житлового будинку іншій фізичній особі на загальну суму 60000 гривень.
Оскільки отриманий дохід перевищує 12180 грн, то ПДФО розраховуємо наступним чином:
((60000 грн – 12180 грн) Ч 20%) + (12180 грн Ч 15%) = 11391 гривень.
Розрахована сума податку на доходи фізичних осіб зазначається у графі 6 рядку 10.3 декларації.
Розрахована сума військового збору становить 60000 Ч 1,5% = 900 грн і зазначається у графі 7 рядку 10.3 декларації.

Зразок заповнення декларації

З 1 січня 2016 року встановлено єдиний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 22% для всіх платників єдиного внеску, у тому числі для тих, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) з 1 січня 2016 року платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:
- члени фермерського господарства, особистого селянського господарства (одночасно на пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності);
- особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4 та 5 частини першої статті 4 Закону №2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відтак з 1 січня 2016 року фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (абзац другий частини першої статті 10 Закону №2464 виключено).
Відповідно органи ДФС зобов’язані в односторонньому порядку достроково розірвати укладені з фізичними особами-підприємцями, в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір), строк дії яких закінчується у 2016 році, з обов’язковим повідомленням платника єдиного внеску про підстави дострокового розірвання такого договору.
Останнім звітним періодом (місяцем), за який фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок у розмірі та в строки, передбачені Договором, є грудень 2015 року.
Водночас фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, з якими розірвано Договори, продовжують сплачувати єдиний внесок на рахунки, що були передбачені такими Договорами.
Детальніше з цими та іншими змінами можна ознайомитися у листі ДФС України від 17.02.2016 р. №5556/7/99-99-17-03-01-17.

Відділ комунікацій

Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
При цьому, РРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків та операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів (ст. 9 Закону № 265).
Враховуючи викладене вище, якщо платіжні термінали (ПТКС) дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, то РРО не застосовується. Комерційні агенти банків та небанківські фінансові установи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням платіжних терміналів (ПТКС) зобов’язані застосувати РРО.

Відповідно до п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) при обов’язковій реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Якщо така особа не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПКУ).
При зміні даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ платник податку подає заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації. Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 ПКУ для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
Положенням ст. 117 ПКУ встановлюються суми штрафу за неподання суб’єктами господарювання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи не у повному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ.
Враховуючи викладене, відповідальність за порушення платником податку термінів подання до контролюючого органу реєстраційної заяви платника ПДВ за формою №1-ПДВ або додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» згідно зі ст. 117 ПКУ не передбачена.

З початку 2016 року платники податку на додану вартість Тернопільщини спрямували до державного бюджету 68,3 млн гривень цього податку. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.
Зокрема, у лютому цього року до бюджету надійшло понад 25 млн грн податку на додану вартість.

До речі, станом на початок березня на Тернопільщині зареєстровано 2 416 платників податку на додану вартість, з них 2 091 юридичних та 325 фізичних осіб-підприємців.

Варто зазначити, що на виконання статті 200 Податкового кодексу України і постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68 «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» Державною фіскальною службою оприлюднено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Інформація розміщена на офіційному порталі Державної фіскальної служби України в розділі «Відшкодування ПДВ».

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 ПКУ;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених ПКУ.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту.
Враховуючи зазначене, контролюючий орган має право звернутися (із зазначенням вичерпного переліку та підстав, встановлених законом) до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, у тому числі і тих, які перебувають на обліку в інших контролюючих органах, із письмовим запитом про подання інформації.
 

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Класифікація товарів за УКТ ЗЕД здійснюється за правилами, затвердженими Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VII «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 584).
Таким чином, платник податку, який не є безпосереднім імпортером, при постачанні на митній території України товарів, які були ввезені (імпортовані) на митну територію України, повинен в податковій накладній зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД, який визначається таким платником податку згідно із Законом №584.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. №6 (далі – Наказ №6) затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (далі – Порядок). Водночас даним документом скасовано накази Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №450 «Про затвердження Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів» та від 14.01.2014 р. №12 «Про затвердження Змін до Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів».
Зокрема, Порядком передбачено, що:
- у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом ДФС здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу;
- повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення у випадках: надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719;
- заява може залишитись без задоволення у випадках: невідповідності заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку; недостовірності викладеної у заяві платника інформації; подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявності у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.
У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом органу ДФС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення.

За перші два місяці 2016 року місцеві бюджети Тернопільщини отримали 260,9 млн грн податкових платежів. Це на 48,4 млн грн більше від очікуваного та на 85,5 млн грн більше, ніж за відповідний період минулого року.
Більше половини загальних надходжень склав податок на доходи фізичних осіб, якого протягом січня-лютого надійшло 140,5 млн гривень, додатково забезпечено надходження майже 26 млн грн. Суб’єкти малого підприємництва сплатили 38,8 млн грн єдиного податку.
Надходження акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів з початку 2016 року склали 29,7 млн гривень.
Впровадження процесів децентралізації влади надає громадам унікальну можливість підвищення соціальних гарантій своїх мешканців. Насамперед це залежить від сумлінності платників податків, які і забезпечують повне та своєчасне наповнення бюджетів місцевих громад.

Громадянам, які в 2015 році отримували доходи від успадкування чи отримання в дарунок коштів та майна та не сплатили податок на доходи до нотаріального оформлення відповідних об’єктів спадщини (дарування), необхідно подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи.
Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого платником податку як дарунок у вигляді коштів, майна, майнових чи немайнових прав, вартості робіт, послуг визначено розділом IV Податкового кодексу України. Зокрема, вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, вартість власності, зазначеної в п.п. "а", "б", "ґ" п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу України, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в п.п. "а", "б" п. 174.1, що успадковуються дитиною-інвалідом, а також грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем, оподатковуються за ставкою 0%, а вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5%.
Починаючи з 1 січня 2016 року доходи, отримані громадянами внаслідок успадкування чи утримання в дарунок майна, відображаються тільки у декларації без заповнення окремих додатків. Зокрема, інформація щодо зазначених доходів відображаються у декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. № 859.
Нагадуємо, що податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати до 1 травня 2016 року та самостійно до 1 серпня поточного року сплатити задекларовану суму податкового зобов’язання.

Тернопільська митниця ДФС оголошує конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців:

1. Головний державний інспектор сектору фінансування, бухгалтерського обліку та звітності.
2. Головний державний інспектор відділу організації митного контролю.

Основні вимоги до кандидатів: громадянство України, повна вища освіта відповідного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, знання державної мови, володіння навиками роботи на комп’ютері.
Іспит та відбір кандидатів на заміщення зазначених вище вакантних посад проводитиметься конкурсною комісією Тернопільської митниці ДФС за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38.
Додаткова інформація щодо переліку необхідних документів, основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається сектором персоналу за тел. (0352) 43-08-63.
Термін прийняття документів – протягом 30 календарних днів із дня оголошення про проведення конкурсу (з 04.03.2016 р. по 02.04.2016 р.).

Згідно із п. 113.1 ст. 113 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Відповідно до п. 131.3 ст. 131 ПКУ суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки. Тобто суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.
Cтосовно сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, застосованих контролюючим органом, слід зазначити наступне.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов’язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику ( п. 58.1 ст. 58 ПКУ).
Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі – Порядок).
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку визначено, що податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахованих контролюючим органом.

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/print-239316.html
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. №112 (далі – Постанова) затверджено перелік засобів, товарів (робіт, послуг), сума благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Зазначену постанову прийнято відповідно до абзацу другого п.п. "а" п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України та оприлюднено на Урядовому порталі.
Згідно з нормами Податкового кодексу України (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України) не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога у будь-якій сумі (вартості), що:
- надається благодійниками на користь учасників бойових дій або членів їх сімей (ці особи визначені абзацом другим п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
- отримується благодійниками - фізичними особами – волонтерами (такі особи визначені п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) для надання такої допомоги на користь осіб учасників бойових дій або членів їх сімей (особи визначені абзацом другим п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Така допомога не оподатковується у разі її надання (отримання) для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається зазначеною Постановою.
Нагадаємо, що раніше сума такої допомоги для учасників бойових дій та членів їх сімей, фізичних осіб, які мешкають на території проведення АТО, або виїхали з даної території, учасників масових акцій громадського протесту в Україні у період з 21.11.2013 р. по 28.02.2014 р., а також 02.05.2014 р. в м. Одеса та фізичних осіб – переселенців з території АР Крим не повинна була перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму помноженого на 1,4.

Сектор комунікацій

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Нагадаємо, що згідно з ст.2 Закону №265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а при застосуванні банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, при поверненні товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 із змінами та доповненнями, визначено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Таким чином, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

На виконання підпункту 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України і постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68 «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» ДФС оприлюднено Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Інформація розміщена на офіційному порталі Державної фіскальної служби України в підрозділі «Повідомлення про Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України» розділу «Відшкодування ПДВ» http://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/povidomlennya-pro-reestri-zayav.

Головне управління ДФС в області повідомляє, що з 23 лютого 2016 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124 «Про затвердження Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу».
Новим Порядком визначено процедуру подання та розгляд контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою зазначеної статті.
Зауважимо, що дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг платників єдиного внеску або банків на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, винесені за результатами перевірок, проведених на підставі судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, що винесені ними відповідно до закону.

З початку року до місцевих бюджетів Тернопільщини надійшло 29,7 млн гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. У лютому місцеві бюджети отримали 14 млн гривень цього податку. Станом на початок березня в області здійснюють діяльність 1840 суб’єктів господарювання - платників акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів
Нагадаємо, що акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) запроваджено з 1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», водночас цим законом скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Нещодавно у приміщенні Головного управління ДФС у Тернопільській області відбулась нарада керівництва ГУ ДФС, Тернопільської ОДПІ та Управління Держпраці у Тернопільській області. Враховуючи те, що Тернопільщина активно тримає курс децентралізації, а отже, поступово вирівнює диспропорції в територіальному розподілі краю в плані надходжень до бюджетів, на сьогоднішній день у всіх об’єднаних територіальних громад є можливість самостійно визначати не тільки рівень податків, а й базу оподаткування: податком на нерухомість, плати за землю, акцизним податком. Основною метою зустрічі держслужбовців було вирішення найбільш проблемних питань нашого регіону: легалізації заробітної плати та залучення наявних резервів додаткових надходжень податків і зборів до місцевих бюджетів.
Представники фіскальної служби області на чолі із заступником начальника відомства Станіславом Денисюком в ході зустрічі чітко окреслили шляхи співпраці в напрямку наповнення місцевих бюджетів, зокрема, через офіційне працевлаштування найманої робочої сили та виведення зарплати з «тіні».
«Легальна заробітна плата є одним із важливих важелів соціального захисту працюючих, що сприяє збільшенню пенсійного забезпечення громадян та робить вагомішими соціальні гарантії», - підсумував Станіслав Степанович.

Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Зазначеним законом та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Відділ комунікацій

Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” внесено суттєві зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість та їх сплати до бюджету, зокрема, сільськогосподарськими товаровиробниками. Відтак запроваджено перерозподіл сум ПДВ для аграріїв (п. 2 ст. 209 ПКУ):
- за операціями із зерновими і технічними культурами – 85 відсотків до держбюджету, 15 відсотків на спецрахунки;
- за операціями з продукцією тваринництва – 20 відсотків до держбюджету, 80 відсотків на спецрахунки;
- за іншими операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами – 50х50 відсотків.

До зведеного бюджету впродовж січня-лютого 2016 року платники Тернопільщини перерахували 419,1 млн гривень. Індикативний показник виконано на 115,9%, додатково найшло 57,6 млн гривень.
Прогнозні показники надходжень до державного бюджету за відповідний період поточного року забезпечено на 106,2%, надійшло 158,2 млн гривень.
Зокрема, до державного бюджету забезпечено надходження 68,3 млн грн податку на додану вартість, 8 млн грн податку на прибуток та 2 млн гривень акцизного податку.
Місцеві бюджети цього року отримали 260,9 млн гривень, приріст надходжень відповідно до очікуваного показника 48,4 млн гривень. Надходження єдиного соціального внеску з початку року склали 240,6 млн грн, що на 7,9 млн грн більше прогнозного показника.
Варто зазначити, що такий рівень надходжень забезпечено, перш за все, за рахунок сумлінного виконання платниками податків конституційного обов’язку – добровільної сплати податків, а також завдяки вдосконаленню системи адміністрування податків і зборів та впровадженню електронних сервісів.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підпунктом 8 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), визначено, що коригування податкових зобов’язань відображається у рядках 7 та 8 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).
При заповненні рядка 7 декларації обов’язковим є подання додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ (Д1)» (далі – додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів, та/або додатку 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7)».
Згідно з підпунктами 3–5 п. 4 розділу V Порядку №21 коригування податкового кредиту відображається у рядках 12–15 декларації.
При заповненні рядка 12 декларації обов’язковим є подання додатку 1, що заповнюється в розрізі контрагентів.
Якщо на підставі складеного розрахунку коригування до податкової накладної обсяги постачання товарів/послуг та відповідно сума податкових зобов’язань чи податкового кредиту платника податку не змінились, то підстав для заповнення відповідних рядків декларації з ПДВ та додатку 1 немає.

В Україні традиційно з 1 січня по 1 травня триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у минулому році. Відтак з 1 січня 2016 року громадяни, які в минулому році отримували доходи, з яких не був сплачений податок з доходів фізичних осіб, декларують доходи, отримані у звітному році за формою декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. №859.
Якщо громадянин України отримує іноземні доходи, то сума таких доходів включається до його загального річного оподатковуваного доходу. У такому випадку громадянин зобов’язаний подати річну податкову декларацію за наслідками звітного року та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за ставками, що діяли у 2015 році.
За підсумками 2015 року сума іноземного доходу оподатковується податком за ставкою 15%. Якщо загальна сума отриманих у звітному місяці доходів, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (у 2015 році – 12180 грн), ставка податку становить 20%. Військовий збір розраховується фізичними особами самостійно за ставкою 1,5% об’єкта оподаткування.
У податковій декларації про майновий стан і доходи громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік, суму сплаченого протягом року податку, та визначають податкове зобов’язання з податку на доходи та військового збору.
Платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Це можливо за умови, що таке зменшення передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Суму зменшення платник визначає за зазначеними підставами у річній податковій декларації. Для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати довідку про суму сплаченого податку, яка видається державним органом країни, де отримується дохід, уповноваженим справляти цей податок. Довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні. В такому випадку сплачені суми зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні.
Якщо ж у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого за межами України доходу та суми сплаченого ним податку в іноземній державі, такий платник зобов’язаний подати до органу ДФС за місцем реєстрації заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання у визначений строк податкової декларації платник податку несе відповідальність, встановлену Податковим кодексом України та іншими законами.
Водночас сума податку з іноземного доходу платника податку-резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Варто зазначити, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податки на капітал, податки на майно, поштові податки, податки на реалізацію (продаж), інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сектор комунікацій
02.03.16

У зв’язку зі скороченням штатної чисельності Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби з 3 березня 2016 року припиняють свою роботу окремі пункти реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби.
Зокрема, у Чорткові, що діяв за адресою вул. Шевченка, 23. Для отримання послуг електронного цифрового підпису просимо звертатись клієнтів Чортківщини до пункту реєстрації користувачів, розташованого в обласному центрі за адресою: м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, ліве крило, ЦОП, 1-ий поверх, кабінет 122. Тел. для довідок 23-53-61.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (п. 1 ст. 3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону).
Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону передбачено, що РРО не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Згідно з п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 №1442 (далі – Постанова №1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, які призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків (п. 10 Постанови № 1442).
Державний реєстр РРО містить окремий розділ «Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати для автозаправних станцій (АЗС)».
Враховуючи викладене вище, реалізація палива на АЗС має здійснюватися із застосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи спеціалізованого РРО з роздрукуванням чеків установленої форми.
При цьому, РРО можуть не застосовуватись лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск здійснюється з ємкостей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального.

Сектор комунікацій

Відповідно до частини першої ст. 377 Митного кодексу України товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Порядок митного контролю і митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться громадянами для вільного обігу на митній території України, визначено Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 р. №1118 (далі – Правила).
При ввезенні транспортних засобів на митну територію України його власник або уповноважена особа надає уповноваженій особі митниці ДФС, у зоні діяльності якої розташовано пункт пропуску через державний кордон України, транспортні засоби для здійснення митного огляду і подає оригінали та ксерокопії таких документів (п. 7 розд. І Правил):
- що підтверджують право власності на транспорті засоби або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);
- реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;
- що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення транспортних засобів з наданням пільг в оподаткуванні);
- паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо;
- довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).
Митне оформлення транспортних засобів, що ввозяться громадянами для вільного обігу на митну територію України, проводиться митницею за місцем постійного проживання або тимчасового перебування таких громадян.
Громадяни можуть обрати один з двох можливих способів митного оформлення транспортних засобів, ввезених з метою вільного обігу:
- при ввезенні на митну територію України транспортних засобів для вільного обігу громадянин має можливість оформити в митниці ДФС за місцем проживання попередню декларацію. Тобто перерахувати кошти на відповідний рахунок митниці ДФС для забезпечення сплати митних та інших платежів. Оформлення попередньої декларації можливе за умови надання митниці ДФС повної інформації про транспортні засоби, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та дата першої реєстрації, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об’єм двигуна (куб. см);
- за відсутності попередньої декларації, пропуск транспортних засобів при в’їзді в Україну здійснюється за умови застосування заходів гарантування його доставки до митниці призначення. Для здійснення контролю за ввезенням транспортних засобів на митну територію України з митного органу відправлення на кордоні до митного органу призначення, в зоні діяльності якого постійно проживає (тимчасово перебуває) його власник, використовується попередня митна декларація або митна декларація у митному режимі транзиту, оформлені в установленому порядку.
Водночас відповідно до Закону України від 6 липня 2012 року №5177-VI «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо колісних транспортних засобів», пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та першу реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних позицій 8701 20, 8702, 8703, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5» – з 1 січня 2016 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (веб-портал ДФС, вкладинка «Інформаційно-довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 214.04).

Впродовж січня-лютого поточного року до Головного управління ДФС в області на розгляд надійшло 15 первинних скарг платників податків, в яких оскаржено 17 рішень. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість скарг, що надійшли, зменшилася на 2, кількість оскаржених рішень зменшилася на 6.
За два місяці Головним управлінням ДФС в області розглянуто 18 скарг платників податків на 24 рішення. За результатами розгляду залишено без змін 21 податкове повідомлення-рішення на суму понад 2 млн грн, скасовано повністю та частково 4 рішення на суму понад 5 млн гривень.

Відділ комунікацій

В рамках проведення податкової реформи і на виконання наказу ДФС України від 24.02.2016 року №173 в деяких територіальних органах ДФС у Тернопільській області відбудуться зміни, а саме реорганізація стосуватиметься Козівської ОДПІ, яку буде приєднано до Бучацької ОДПІ, Збаразьку ОДПІ - до Кременецької ОДПІ, Гусятинську ОДПІ - до Чортківської ОДПІ, а Теребовлянське відділення Гусятинської ОДПІ включать до складу Бучацької ОДПІ.
Для належного проведення реорганізації окремих територіальних органів ДФС у Тернопільській області утворено відповідні комісії.

Відділ комунікацій