Карта сайту Юстиція повідомляє

Правила тимчасового виїзду за кордон, які стосуються дітей, чиї батьки розлучені або проживають окремо
Якщо дитина виїжджає за кордон з батьком або матір’ю, з якими проживає (11.12.2019 р.)

Якщо ви не перешкоджаєте другому з батьків бачитися з дитиною, то можете поїхати з нею за кордон на термін до одного місяця. Згода іншого з батьків у такому випадку не потрібна, однак, якщо відоме місце його проживання та якщо він належно виконує батьківські обов’язки, йому слід повідомити, куди ви їдете з дитиною, на скільки часу та з якою метою. При перетині кордону потрібно пред’явити рішення суду або органу опіки і піклування про визначення місця проживання дитини.
Якщо є підтверджена заборгованість по сплаті аліментів
Якщо інший з батьків більше чотирьох місяців не сплачує аліментів, то його згоди на виїзд дитини за кордон не потрібно. Відповідну довідку ви можете отримати, звернувшись до державної виконавчої служби Мін'юсту або до приватного виконавця. В такому випадку термін перебування дитини за кордоном може бути довшим, ніж місяць. До слова, якщо дитина тяжко хвора чи має інвалідність, строк заборгованості скорочується до трьох місяців. Разом з тим, при виїзді вам потрібно буде надати документ, який підтверджує відповідний стан здоров’я.
Якщо дитина виїжджає за кордон з тим із батьків, з ким не проживає
Основна умова для виїзду дитини за кордон з тим із батьків, хто мешкає окремо, - повне виконання батьківських обов’язків і відсутність заборгованості зі сплати аліментів. Батьку або матері потрібно рекомендованим листом надіслати прохання до того із батьків, з ким проживає дитина, про надання нотаріально посвідченої згоди. Якщо протягом десяти днів після отримання листа ви такої згоди не дочекаєтесь, можете одержати дозвіл через суд. Згоду або дозвіл треба пред’явити прикордонникам.

Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області


Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби (10.12.2019 р.)
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Звертаємо увагу, що згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області


Аліменти на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання (29.11.2019 р.)

Відповідно до чинного законодавства, якщо повнолітні дочка або син продовжують навчання (незалежно від форми) і через це потребують матеріальної підтримки, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть таку допомогу надавати.
У добровільному порядку існують два способи сплати аліментів:
• батьки укладають між собою договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору необхідно включати умови про індексацію, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. Такий договір укладають у письмовій формі, і він підлягає нотаріальному посвідченню;
• один із батьків може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Однак така заява може бути ним відкликана.
Аліменти на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, можуть виплачуватись і в судовому порядку. До суду може звернутися той з батьків, з ким проживає дитина, або самі дочка чи син, які продовжують навчання. Позовну заяву про стягнення аліментів потрібно подати до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача чи позивача.
Право на утримання повнолітніх дітей припиняється у разі припинення ними навчання. Разом з тим, поновлення навчання (за умови недосягнення 23-річного віку) дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області

Хто може бути присяжним (04.10.2019)

Присяжними можуть бути громадяни України віком від 30 до 65 років, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, та володіють державною мовою.
Натомість, не можуть бути присяжними:
• особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
• особи, які мають незняту чи непогашену судимість;
• особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.
Окрім того, голова суду увільняє від виконання обов’язків присяжних:
• осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною; мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку, утримують дітей з інвалідністю або членів сім’ї похилого віку;
• керівників або заступників керівника органу місцевого самоврядування;
• осіб, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
• інших осіб, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області


Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?(18.09.2019)

Булінг – навмисне повторюване фізичне чи психологічне насильство з боку особи або групи осіб, що не носить характеру самозахисту і відбувається, здебільшого, в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання самоствердитися, заслужити авторитет).
У ситуації цькування є три сторони: агресор, жертва та свідки. Як діяти останнім:
• втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;
• зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги;
• пояснити, які саме дії вважаєте булінгом та чому їх варто припинити;
• під час спілкування уникати слів «жертва» та «агресор», щоб запобігти тавруванню і розподілу ролей;
• повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області