6 березня в РКБК ім.К.Рубчакової відбулося святкування 205-ої річниці з дня народження видатного поета, художника Т.Г.Шевченка під назвою "В своїй хаті своя правда і сила, і воля". Цей захід було присвячено синові українського народу, народженого від національної печалі, його пророкові, котрий зупинив самознищення української нації.
       Сьогодні Т. Шевченко став центральною постаттю українства, його духовним символом, епіцентром національної честі. Його творчість слугує об’єднанням української нації, утвердженням державності України. Шевченко уособлює собою український національний дух. Він жив і творив для України.
    Участь у заході взяли: заступник голови районної ради Петро Пушкар, керуючий справами виконавчого апарату районної ради Тетяна Яблонь, голова райдержадміністрації Оксана Чайчук, перший заступник голови райдержадміністрації Іван Заболотний, заступник голови райдержадміністрації Йосифа Овод, директор гуманітарно-педагогічного коледжу ім.О.Барвінського Роман Пахолок, Всечесні отці – Володимир Заболотний та Мирослав Думич, почесні громадяни міста Чорткова - Юхим Макотерський та Володимир Мармус, студентська молодь, інтелігенція Чортківського району.
   Геніальність творів Кобзаря на літературно-мистецькому заході відкривалась у декламуванні віршів та покладення їх на музику. Адже поезія Кобзаря - це неповторний здобуток нашого народу. І сьогодні ми неймовірно пишаємось геніальними поетичними творами Тараса Григоровича Шевченка, які піднесли українське віршоване слово до небес та як ніхто розкрили його глибину та красу.

Шевченко - наш. Він для усіх століть,
Він - як Ісус Христос для України .
Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,
І з цим вогнем виходьте із руїни.
І стане вам певніше на душі,
Засвітиться вона душею в храмі.
Його слова - освячені ножі,
Вони болять народові, як рани.
Шевченків біль. Він протинає нас.
І гнівом вибухає в кожнім слові.
І крізь віки іде сумний Тарас
Предтечею в терновому вінкові.
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.
Ти , Тарасе, сьогодні
Нас зібрав докупи.
І зійшлися у цій залі
Шевченка онуки.
Хліб і сіль тобі, Тарасе,
Сьогодні підносимо…
Вшанувати цю гостинність
Оплесками просимо.
Ти зорею сіяєш прийдешнім віку,
Сходиш хлібом на яр-рушнику
У розкриллі земних і заобрійних трас
Височієш над світом, великий Тарас.