Дени́с Володи́мирович Громовий (27 січня 1987, с. Ємилівка Голованівського району Кіровоградської області — 26 серпня (або 31) серпня 2014, смт Велика Новосілка (або під м. Іловайськ)) — український військовик, старший оператор гранатомета 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).
У 1994—2005 роках навчався в Ємилівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи, весною 2005 року пішов на службу до збройних сил України. Проходив службу у військовій частині м. Біла Церква.
   Після проходження служби проживав і працював у м. Київ. У 2007 року одружився і переїхав на постійне місце проживання в Тернопільську область.
   Мобілізований 11 квітня 2014 року. Старший оператор гранатомета, 51-а окрема механізована бригада.
3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Оленівки, під постійним артобстрілом. Під час танкової та артилерійської атаки російських бойовиків під Іловайськом та Старобешевим та обстрілу з РСЗВ «Град» 25-26 серпня загинули та потрапили у полон десятки військовослужбовців 51-ї бригади. Також бригада понесла втрати під час виходу з оточення 31 серпня, колона була розстріляна російськими бойовиками.
    За іншими даними загинув у Великоновосілківському районіДонецької області.
   За одними джерелами загинув 26 серпня 2014-го в бою під Іловайськом під час виходу з оточення, за іншими — помер від важого поранення, перебуваючи в районній лікарні смт Велика Новосілка Донецької області, після надання необхідної медичної допомоги та проведеної хірургічної операції його серце перестало битися ранком 31 серпня. Можливо, був поранений під Іловайськом, а помер у лікарні Великоновосілківського району після операції.
   5 вересня у Катедральному соборі Верховних апостолів Петра і Павла міста Чорткова відбулась панахида за загиблим воїном Денисом Громовим. У рідному селі в останню путь його проводжали рідні та односельці, а також земляки із навколишніх сіл,   Чортківського і сусідніх районів, з Тернополя.
    Похований у селі Росохач Чортківського району Тернопільської області.
Залишилися дружина та двоє синів —  Максимко і Дмитрик.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений 13 серпня 2015 року орденом «За мужність» III ступеня.