Вітаємо Вас на офіційному сайті Чортківської районної ради.
| 04.06.2015 "Моя революція" - презентація книги А.Юркевича Нескореним, нескореним ніким Розстріляним, замученим, забитим Пророкам волі, славою покритим, Посвята ця і мертвим, і живим. Нескорені, нескорені ніким Ви всі – герої нашої держави – Достойні честі, шанування й слави, Вас не скорив бандитський цей режим. Бо тільки їм, нескореним ніким Розстріляним, замученим, забитим, Пророкам волі, славою покритим, Вклонімось, браття, мертвим, і живим. 3 червня в Чортківському РКБК імені К.Рубчакової за сприяння Чортківської районної ради та активної участі творчого колективу районного комунального будинку культури було проведено презентацію книги Андрія Юркевича «Моя Революція». З великого екрану доносились вистріли на Інститутській, а переповнений зал, затамувавши подих спостерігав, як Андрій з побратимами під кулями виносив поранених хлопців. Відеосюжет із зони АТО доводив до сліз не тільки жінок і молодь, а й мужчин. Хто ж той чоловік, який навіть загинувши, заставив здригнутися не одне українське серце? Що залишив нам за неповних 33 роки чоловік, для якого і Революція Гідності, і ця війна стали не чужим, а власним пережиттям, власним покликом, і власним обов`язком? Андрій Юркевич народився у с. Білозірці, Лановецького району.Згодом родина переїхала в м. Тернопіль. Навчався в Тернопільській школі № 13. Вищу освіту здобув у Тернопільському національному економічному університеті, на факультеті «Фінансів і кредиту». Економічна освіта дала можливість йому займатись підприємницькою діяльністю на фірмі «Максимум».В 2005 році Андрій Юркевич одружився з Жилюк Христиною. Андрій був активним учасником Майдану. Вижив після жахливих розстрілів на Інститутській. Андрій добровільно зголосився захищати Батьківщину. Вдовою залишилась дружина, батьки втратили сина. Наш земляк був командиром другої роти батальйону «Айдар». На схід пішов добровольцем. Звістка про загибель Андрія надійшла 7 вересня. «Загиблий жив по правді, був оптимістом і сильною особистістю, доброю та щирою людиною,» - кажуть його друзі.- Він вів здоровий спосіб життя, займався спортом. Утім, нам уже залишається лише шкодувати за тим, що ми не зможемо спілкуватися із таким гідним чоловіком.» "Буде майдан стояти 10 років, чи завтра його розберуть на сувеніри - не так і важливо, тому, що речі, за які він боровся - в кожному з нас. Майдан - це не палатки, барикади, покришки і коктейлі, Майдан - це ми, ті люди, які носять його ідеї і готові за них боротись, відстоювати їх навіть ціною власного життя. Цінності, за які пролилась і проливається людська кров - тільки збільшуються у вазі і знаходять більше і більше нових послідовників. Процес не зупинити." - цими рядками закінчив свою книгу "Моя революція" Андрій Юркевич, яку, як зазначила його дружина Христина Юркевич, видано в автентичному варіанті її власним коштом. "Це найменше, що я могла зробити для нього," - з болем промовила вдова. Вірити в Україну, незважаючи на невимовний біль втрати закликав присутніх батько. А заступник голови районної ради Любомир Хруставка низько вклонився батькам за сина. Молитву за душу Андрія та усіх, хто загинув за Україну мовив разом із залом отець - декан УГКЦ Андрій Мельник, закликаючи берегти пам`ять про славних синів України. Прочитайте книгу - живу, голу, неприкрашену праду про простих українських хлопців, які стали героями. Саме завдяки їм, таким як вони, Україна обов`язково переможе. |
